ПРП-4

ПРП-4 «Нард»
ПРП-4М 406-ї бригади ЗСУ
Тип	Рухомий розвідувальний пункт
Походження	СРСР
Історія використання
На озброєнні	1984 — т. ч.
Оператори	СРСР→ Росія
Війни	Війна в Афганістані Конфлікти на пострадянському просторі Перша російсько-чеченська війна Друга російсько-чеченська війна Російсько-грузинська війна Російсько-Українська війна
Історія виробництва
Розробник	Уралвагонзавод
Виготовлення	1980-1984
Характеристики
Вага	13,2
Довжина	6 735
Ширина	2 940
Висота	2 146
Обслуга	5
Приціл	1ПН59, 1ПН61, 1Д11М-1
Броня	сталева, катана, протикульова Лоб: 7 / 80°
Другорядне озброєння	7,62-мм кулемет ПКТ боєкомплект: 1000 зв'язок: Р-173
Двигун	УТД-20 Виробник: БЗТМ Марка: УТД-20 Тип: дизельний Робочий об'єм: 15 900 см3 Максимальна потужність: 300 к.с., при 2400 об/хв Максимальний обертовий момент: 823 Н·м, при 1400..1500 об/хв Конфігурація: V-подібний Циліндрів: 6 Клапанів: 24 Витрата палива при змішаному циклі: 72 л/100 км Витрата палива на шосе: 58 л/100 км Хід поршня: 150 мм Діаметр циліндра: 150 мм Ступінь стиску: 15,8 Система живлення: поршневий насос Охолодження: рідинне Тактність (число тактів): 4 Порядок роботи циліндрів: 1л-1п-2л-2п-3л-3п Максимальні оберти: 2850 Рекомендоване паливо: ДЛ, ДЗ, ДА
Питома потужність	21,5—23,1
Підвіска	індивідуальна гідропневматична тиск на ґрунт: 0,602—0,614
Дорожній просвіт	370 база: БМП-1
Швидкість	шосе: 65 бездоріжжя: 40…45 (7 на плаву)
Прохідність	нахил: 18° підйом: 35° стінка: 0,7 рів: 2,5 брід: плаває
ПРП-4 у Вікісховищі

Рухомий розвідувальний пункт ПРП-4 «Нард» (індекс ГРАУ — 1В121, позначення ГБТУ — «Об'єкт 779») — радянський та російський рухомий розвідувальний пункт призначений для ведення розвідки нерухомих і рухомих наземних та таких, що низько летять, цілей, а також забезпечення стрільби наземної артилерії вдень і вночі в будь-яких метеорологічних умовах при температурі навколишнього повітря від -40 ° C до + 40 ° C на висоті до 3000 м над рівнем моря. ПРП-4 був розроблений на основі ПРП-3 у Челябінську конструкторським бюро під керівництвом Вершинського В. Л. на базі шасі БМП-1 і мав позначення «Об'єкт 779».

ПРП-4 «Нард» розроблявся на базі попередньої моделі рухомого розвідувального пункту ПРП-3 «Вал», який базувався на шасі БМП-1 і мав відділення управління, моторно-трансмісійне відділення, бойове і кормове відділення. Бойова обслуга ПРП складається з командира ПРП і оператора-розвідника, розташованих у двомісній башті, радіотелефоніста, який перебуває в кормовому відділенні і оператора-обчислювача. Всі члени бойової обслуги мають свої люки для входу і виходу зверху машини. У разі необхідності є вихід обслуги через ліві двері в кормі машини.

До спеціального обладнання машини належали: радіолокаційна станція виявлення рухомих наземних цілей ПСНР-5к «Кредо-М» (1РЛ133-1), лазерний далекомір ДАК-2М-1 (1Д11М-1), тепловізійний приціл 1ПН59, курсопрокладач КП-4 (1В44), перископічний візир ТВ-240 (1ОП79), гірокомпас 1Г25-1, гіропоказчик 1Г13М і нічний прилад спостереження 1ПН61 «Печеніг». Для обладнання додаткового виносного спостережного пункту до машини додавалися радіостанція Р-108, два телефонних апарати ТА-57, бусоль і стереодалекомір. Для живлення апаратури на стоянці, в герметичному відсіку кормової частини машини розміщувалося автономне джерело електроживлення. Засоби зв'язку — дві радіостанції Р-173 і ТПУ Р-124 на 5 абонентів, автоматичний приймач команд 1А30М.

Крім того, ПРП оснащувався термодимовою апаратурою для постановки димових завіс ТДА. На відміну від ПРП-3 пускова установка освітлювальних снарядів відсутня.

Як основне озброєння на ПРП-4 «Нард» використовувався 7,62-мм кулемет ПКТ. Боєкомплект становив 1000 набоїв.

• 
  ПРП-4М
• 
  ПРП-4А
• 
  ПРП-4А
• 
  ПРП-4А

• ПРП-3
• 1В16
• Машина управління вогнем артилерії
• 1В119 «Реостат»
• 1АР1 «Положення-2»
• M1131 Stryker
• Контрбатарейна РЛС

• ПРП-3 «Вал» и ПРП-4 «Нард» подвижные разведывательные пункты [Архівовано 15 червня 2018 у Wayback Machine.]
• ПОДВИЖНЫЙ РАЗВЕДЫВАТЕЛЬНЫЙ ПУНКТ ПРП-4 «НАРД» [Архівовано 27 червня 2018 у Wayback Machine.]
• ТАКТИКО-ТЕХНИЧЕСКИЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРП-3 «Вал» и ПРП-4М «Дейтерий» [Архівовано 30 червня 2018 у Wayback Machine.]

• Ленский А. Г., Цыбин М. М. Советские сухопутные войска в последний год Союза ССР. — С.-Пб.: B&K, 2001. — С. 27, 28. — 294 с. — ISBN 5-93414-063-9 (рос.)
• Карпенко А. В. Боевые машины пехоты и десанта // Обозрение отечественной бронетанковой техники (1905—1995). — Санкт-Петербург: Невский бастион, 1996 (рос.)