uk Негар Ілля Борисович

Ілля Негар
Ілля Борисович Негар
Ілля Негар; Ілля Борисович Негар
Майор
Загальна інформація
Народження	3 жовтня 1991
Смерть	19 травня 2022 (30 років); (у ході російського вторгнення в Україну)
Громадянство	Україна
Військова служба
Приналежність	Україна
Формування	7-ма бригада тактичної авіації
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Негар.

Ілля Борисович Негар (нар. 3 жовтня 1991, Вінниччина — 19 травня 2022 Схід України^[1]) — військовий льотчик, майор, старший штурман авіаційної ескадрильї 7 БрТА^[2], учасник російсько-української війни з 2018 року. Загинув на Донеччині під час виконання бойового завдання. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (посмертно)^[3] та ордена Богдана Хмельницького (посмертно)^[4].

Життєпис

Народився 3 жовтня в 1991 році в місті Вінниці.^{[джерело?]}

Освіта

Після закінчення школи у 2008 році вступив до Харківського університету Повітряних сил України імені Івана Кожедуба який закінчив навчання у 2012 році.^{[джерело?]}

Служба

Проходив службу у 7 бригаді тактичної авіації. У 2018-2020 року брав участь в АТО та ООС.

За словами голови Вінницької обласної державної адміністрації Сергія Борзова, він з екіпажем виконували завдання біля Борисполя, Ізюму, Пологів, Краснополівки, Дмитрівки.^[5]

19 травня 2022 року, виконуючи бойове завдання на Су-24М поблизу Липового на Донеччині, майор Ілля Негар і командир екіпажу підполковник Ігор Хмара загинули^[6].

Поховали героя на Вінниччині. Залишилися дружина, син та донька.

Примітки

↑ У Вінниці провели в останній політ військових льотчиків Ігоря Хмару та Іллю Негара. Віддали свою шану і бойові літаки у небі. ФОТОрепортаж. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 26 квітня 2023.
↑ Рагуцька, Лілія (23 травня 2022). У Вінниці попрощалися з льотчиками, які віддали життя за Україну: на їхню честь у небо піднялися винищувачі. Обозреватель (укр.). Процитовано 26 квітня 2023.
↑ Пройшли Бориспіль та Ізюм. У Вінниці прощаються з загиблими льотчиками. РБК-Україна (рос.). Процитовано 26 квітня 2023.
↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №375/2022 "Про відзначення державними нагородами України".
↑ Блакитні літаки у сірому небі: в Дніпрі прощаються із загиблими льотчиками. Слово і діло (укр.). Процитовано 26 квітня 2023.
↑ На Вінниччині попрощалися з військовими льотчиками – Ігорем Хмарою та Іллею Негарою. vin.gov.ua. Вінницька обласна державна адміністрація. Процитовано 26 квітня 2023.

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] У Вінниці провели в останній політ військових льотчиків Ігоря Хмару та Іллю Негара. Віддали свою шану і бойові літаки у небі. ФОТОрепортаж. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 26 квітня 2023.

[2] Рагуцька, Лілія (23 травня 2022). У Вінниці попрощалися з льотчиками, які віддали життя за Україну: на їхню честь у небо піднялися винищувачі. Обозреватель (укр.). Процитовано 26 квітня 2023.

[3] Пройшли Бориспіль та Ізюм. У Вінниці прощаються з загиблими льотчиками. РБК-Україна (рос.). Процитовано 26 квітня 2023.

[4] УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №375/2022 "Про відзначення державними нагородами України".

[5] Блакитні літаки у сірому небі: в Дніпрі прощаються із загиблими льотчиками. Слово і діло (укр.). Процитовано 26 квітня 2023.

[6] На Вінниччині попрощалися з військовими льотчиками – Ігорем Хмарою та Іллею Негарою. vin.gov.ua. Вінницька обласна державна адміністрація. Процитовано 26 квітня 2023.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]