Літописні джерела свідчать, що вже з XII століття район Нижньої Печори був добре відомим. Тут жили племена югра, печера, які здійснювали обмінну торгівлю з росіянами. В 1499 р. було засноване селище Пустозерськ. В XVIII—XIX століттях на берегах Печори появилися нові села: Великовисочне, Оксіно, Тельвіска, Куя, — жителі яких займались рибальством, полюванням, розведенням оленів.
В 1860-ті роки арктичні дослідники капітан П. І. Крузенштерн, купець В. М. Латкін і купець М. К. Сидоров детально вивчили фарватер річки Печора й організували Печорську компанію, яка займалась експортом печорського лісу. М. К. Сидоров мріяв побудувати на Печорі морський порт, а також місто з назвою «Югорськ». Протягом 16 років він намагався отримати шість десятин землі для побудови порту, але земля йому не була відведена[2].
В 1892 р. на Печорі в селі Куя з'явився перший однорамний лісопильний завод промисловця А. М. Сибирякова, але незабаром лісозавод згорів. В 1897 р. на березі Городецького шара навпроти села Йокуша був зведений лісопильний завод шведського товариства «Альфред Лідбек і К°». Однак цей завод також був знищений пожежею.
З 1897 р. Товариством Архангельсько-Мурманського пароплавства започатковані морські рейси між Архангельськом і дельтою Печори (село Куя).
В 1903 р. на території сучасного Нар'ян-Мара засновано Печорський лісозавод[3] товариства «Стелла-Поляре», яке очолюав норвезький лісопромисловець Мартин Ульсен[4].
З 1955 р. в місті діє автобусний транспорт, який зараз обслуговує 9 маршрутів.
Таксі
В місті діють таксі «Альфа», «Тройка», «Метро», «НМ-такси», а також сервіси Яндекс.Такси, InDriver.
Міжміські сполучення
З 1991 по 2008 р. здійснювалось будівництво дороги Нар'ян-Мар — Усинськ протяжністю 386 км, яке було зупинене через відсутність фінансування. В 2016 р. роботи були відновлені[6][7].
Пісня "Нарьян-Мар, мой Нарьян-Мар" написана в 1964 р. на слова Інни Кашежевої, музика Григорія Пономаренка. Галина Шалькова стала першою виконавицею пісні[8]. Надалі пісня набула популярності у виконанні Катерини Шавріної і Кола Бельди[9].
↑Микрорайон Центральный. Общественно-политическая газета Ненецкого АО - Няръяна вындер. 18 липня 2017. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 31 березня 2019.
А. В. Чупров Нарьян-Мар. Заполярная столица: альбом. — Архангельск: Издательский дом «СК», 2004 — С. 216. — ISBN 5-901992-06-7.
В. Ф. Толкачев Ненецкий край: сквозь вьюги лет: очерки, статьи, документы. — Архангельск ПомГУ, 2000. — С. 614. — ISBN 5-88086-187-2.
Путешествия П. И. Крузенштерна к Северному Уралу в 1874—1876 годах. Для исследования водяного сообщения между притоками Печоры и Оби. «Славянская печатня» (И. В. Вернадского). Санкт-Петерубург. 1879.
у складі Ненецького автономного округу, ° ЗАТУ, ¹ району відповідає муніципальне утворення зі статусом міського округу, ² району відповідає сільське поселення в складі Приморського муніципального району, ³ міськраді відповідає міське поселення Онезького муніципального району