Міністерство оборони США
Міністе́рство оборо́ни США (англ. United States Department of Defense — DOD та інколи називають Департамент оборони англ. Defense Department) — федеральний виконавчий департамент (міністерство) в уряді США, що керує, відповідно до 10-го розділу Кодексу США, координацією і управлінням усіма відомствами та функціями уряду США у військовій області та питаннях національної безпеки. Базується в Пентагоні, штат Вірджинія. Очолює міністерство міністр оборони. З 22 січня 2021 року посаду обіймає Ллойд Остін. Загальна структураОсновним місцем розміщення міністерства оборони США є Пентагон — комплекс будівель у безпосередній близькості від округу Колумбія і три основні міністерства (департаменту) — міністерство армії, міністерство військово-морських сил (Department of the Navy) та міністерство Повітряних сил (Department of the Air Force). Серед численних агентств, відомств, управлінь (служб) підлеглих безпосередньо міністерству оборони:
Міністерство також має в своєму відомстві декількома об'єднаних військових навчальних закладів, у тому числі Національний воєнний коледж. ІсторіяПротягом 1945 року, виходячи з досвіду Другої світової війни керівництвом Армії, військово-морських сил та Об'єднаним комітетом Начальників Штабів були запропоновані спеціальні плани по організації колегіального органу управління збройними силами — міністерства оборони країни. У спеціальному посланні Конгресу 19 грудня 1945, Президент США Гаррі Трумен запропонував створення об'єднаного Міністерства Національної Оборони. Пропозиція вперше була розглянута Конгресом в квітні 1946, але до липня 1946 вона не мала серйозних успіхів, через те, що існувала протидія з боку комітету з військово-морських справ, який був категорично проти зосередження усієй повноти влади над військовими в руках одного керівного органу управління. Трумен надіслав ще одне послання з новим законопроєктом у лютому 1947, і після довгих дебатів та внесення певних поправок урешті-решт Конгрес затвердив закон про створення міністерства оборони США. 26 липня 1947 року Гаррі Трумен підписує «Закон про національну безпеку 1947», в якому наказує національному військовому відомству (National Military Establishment) приступити до роботи 18 вересня 1947 року, а на день пізніше першим міністром оборони США — секретарем оборони призначається колишній міністр військово-морських сил Джеймс Форрестол. Нове відомство замінило військовий департамент, якій існував з 1789, та об'єдналося з міністерством військово-морських сил (засновано в 1798; формально з 1780, з моменту створення Адміралтейської комісії). Міністерство Повітряних сил створюється тоді ж, 1947 року. Американські Повітряні сили до цього належали до військового міністерства. Але незабаром, через те, що відомство мало украй неприємну абревіатуру (National Military Establishment — NME — схоже по вимові із словом «Enemy» — ворог), його вирішили перейменувати. 10 серпня 1949 року національне військове відомство перейменували на міністерство оборони, і міністр додатково отримував владу над військовими відомствами армії, військово-морських і військово-повітряних сил. Корпус морської піхоти США залишався, як окремий вид Збройних сил у складі міністерства військово-морських сил та Берегова охорона США залишалася у відомстві міністерства фінансів США (з 2001 — у складі міністерства національної безпеки), у готовності на випадок війни перепідпорядкуватися міністерству ВМС (як це було під час обох світових воєн). Перед створенням міністерства оборони Збройні сили США були поділені проміж різними відомствами й в країни не існувало єдиного органу управління. Організаційна структураЗагальні даніМіністерство здійснює керівництво армією, військово-морськими силами, повітряними силами та корпусом Морської піхоти, а також небойовими відомствами, такими як Агентство національної безпеки та Розвідувальне управління міністерства оборони США. Бюджет міністерства оборони становить приблизно 439 мільярдів доларів (приблизно $1,600 на людину) станом на 2007, це не включаючи додаткових десятків мільярдів доларів, що виділяються Конгресом з року в рік на додаткові програми, які стосуються оборони, наприклад ведення війни в Іраку. Це також не включає витрати уряду на міністерство енергетики в області досліджень ядерної зброї, які фінансуються окремими статтями. Структура міністерства оборони визначена в законі Голдуотера-Никольса від 1986 року. У цьому законі розписаний порядок управління вищих чинів Збройних сил США. Верховним головнокомандувачем Збройними силами США є президент США, потім слідує міністр оборони, потім регіональні командири (один або декілька) які командують військами в увірених їм Об'єднаних регіональних Командуваннях. Структура
Див. такожВідеоПримітки
Джерела
|