Моторика

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (жовтень 2018)

Мото́рика (лат. motus — рух) — рухова активність організму або окремих органів. Під моторикою розуміють послідовність рухів, які у своїй сукупності потрібні для виконання будь-якої певної задачі. Вона поділяється на велику й дрібну моторику, а також моторику певних органів.

Навички великої моторики включають в себе виконання таких дій, як: перевертання, нахили, ходьба, повзання, біг, стрибки і тому подібні. Зазвичай розвиток навичок великої моторики наступає у певному порядку у всіх людей.

Розвиток в цілому рухається зверху вниз. Перше, що зазвичай дитина вчиться контролювати — це рухи очей.

Велика моторика є основою, на яку згодом накладаються більш складні й тонкі рухи дрібної моторики.

Дрібна моторика — здатність маніпулювати дрібними предметами, передавати об'єкти з руки в руку, а також виконувати завдання, що потребують скоординованої роботи очей і рук.

Навички дрібної моторики використовуються для виконання таких точних дій, як «пінцетне тримання» (великим і вказівним пальцями) для маніпулювання невеликими об'єктами, малювання, вирізання, застібання ґудзиків, в'язання, гри на музичних інструментах і так далі. Освоєння навичок дрібної моторики вимагає розвитку дрібніших м'язів, ніж для великої моторики.

Розвитку дрібної моторики в дітей сприяють ігри з розвиваючими іграшками.

Під моторикою органу або системи органів розуміють злагоджену роботу м'язів, що забезпечують їх нормальне функціонування.

Перш за все, мова йде про моторику шлунково-кишкового тракту (див. Харчова моторика шлунка), але поняття також вживається і щодо інших органів, наприклад, моторики жовчного або сечового міхурів.

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (Листопад 2012)