Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Михайлівка (Чернівецький район)

село Михайлівка
Дерев1яна церква Різдва Пр. Богородиці
Дерев1яна церква Різдва Пр. Богородиці
Дерев1яна церква Різдва Пр. Богородиці
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район Чернівецький район
Тер. громада Глибоцька селищна громада
Код КАТОТТГ UA73060150030072624
Основні дані
Населення 745
Поштовий індекс 60408
Телефонний код +380 3734
Географічні дані
Географічні координати 48°6′57″ пн. ш. 25°58′27″ сх. д. / 48.11583° пн. ш. 25.97417° сх. д. / 48.11583; 25.97417
Середня висота
над рівнем моря
360 м
Місцева влада
Адреса ради 60408, Чернівецька обл., Глибоцький р-н, с.Михайлівка
Карта
Михайлівка. Карта розташування: Україна
Михайлівка
Михайлівка
Михайлівка. Карта розташування: Чернівецька область
Михайлівка
Михайлівка
Мапа
Мапа

Миха́йлівка — село в Україні, у Глибоцькій селищній громаді Чернівецького району Чернівецької області.

Історія

«Історія міст і сіл Української РСР. Чернівецька область» повідомляє, що найдавніша згадка про село датується 1508 роком[1]. Згідно з новітніми краєзнавчими дослідженнями перша письмова назва Михайлівки у форми «Михучани» зафіксована 1466 року[2].

1 серпня 1466 року воєвода Штефан Великий підтвердив право власності дочки боярина Михайла Місіча – Марушки – на села Михайловці (Петричанка), Михучани (Михайлівка) і Городище (ідентифікується з населеними пунктами Грушівка і Волока). З документів випливає, що ці села були подаровані боярину Михайлу Місічу як «вислуга», тобто винагорода за військову службу, за часів правління молдавського господаря Олександра Доброго (1400 – 1432). Можливо, що від імені Михайла Місіча походить нинішня назва поселення[2].

У 1517 році Анушка - внука Михайла Місіча і дочка Марушки - передала право власності «на село Михучани і Городище» своєму внуку Гаврилові, який на той час займав посаду вістерника – керівника князівської скарбниці. У грамоті зазначено, що село Михучани розміщувалося па річці Трестяні, біля впадіння у неї притоки Рудої. Щоправда, при опису межових знаків села Михучани річка Трестяна названа Котовцем. Очевидно, саме в той час відбувалася зміна назви[3].

Через Михучани пролягав міжнародний торговий шлях, який в грамоті 1466 року згадується як «велика дорога», а в історичних дослідження більш відомий як Берладська дорога (Львівська дорога, Волоський шлях, Старий Берладський шлях). Від Чернівці «велика дорога» пролягала до села Козмин, що розміщувалося між нинішніми населеними пунктами Коровія і Чагор, на берегах річки Коровії, а далі повертала в південно-західному напрямку через ліс (буковину) до височини Діброва і села Михучани[2].

У 1497 році цим шляхом відступало військо польського короля Яна Ольбрахта після невдалої облоги Сучавської фортеці. На думку дослідника Едуарда Фішера, саме на дорозі біля Михучан (Михайлівки) була влаштована засідка молдавського війська, коли заздалегідь підпиляні дерева створили лісові завали і заблокували рух транспортної колони. Це призвело до поразки польського війська[4].

У ХІХ столітті на історичній території Михайлівки виникло поселення Кичера, назву якого виводять від розміщеної поблизу найвищої гори (укр. кичера = «гірська вершина»). Нині це село Червона Діброва. За переказами, в середині ХVIII століття на цьому місці ще шумів буковий ліс. Новими поселенцями тут начебто стали циган і дезертири, а трохи пізніше поселились галицькі емігранти з Болехова[5].

Населення

За переписом 1900 року в селі були 182 будинки, проживали 855 мешканців: 799 українців, 17 румунів, 34 поляки, 27 євреїв і 8 німців.[6] За переписом 2001 року в селі зареєстровано 744 мешканці[7]. Із них 99% рідною мовою вважали українську.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:

Мова Кількість Відсоток
українська 740 99.33%
румунська 3 0.40%
російська 2 0.27%
Усього 745 100%

Транспорт

В селі відсутні асфальтове покриття на дорозі між селами Тарашани і Димка.

Посилання

Погода в селі [Архівовано 8 жовтня 2008 у Wayback Machine.]

Примітки

  1. Історія міст і сіл Української РСР. Чернівецька область. — С. 215
  2. а б в Старий Берладський шлях, 2023.
  3. Documente bucovinene de T. Balan. — P. 7-8
  4. Fischer E. Kozmin. Zur Geschichte des polnisch-moldauischen Krieges… — S. 38
  5. Die Bukowina. Eine allgemeine Heimatkunde = Буковина. Загальне краєзнавство. — C. 238
  6. Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder, bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1900, XIII. Bukowina. Wien (online).
  7. http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Saveshow.asp[недоступне посилання]
  8. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

Kembali kehalaman sebelumnya