Махновець Леонід Єфремович
Леоні́д Єфре́мович Махнове́ць (31 травня 1919, село Озера, нині Бородянського району Київської області — 19 січня 1993, Київ) — український літературознавець, історик, археолог, перекладач, бібліограф. Дослідник творчості філософа Григорія Сковороди. Доктор філологічних наук (1966). Лауреат Шевченківської премії (1990) за підготовку і випуск видання «Літопис руський». ЖиттєписУчасник Другої світової війни. 1947 року закінчив Київський університет. Навчався в аспірантурі при Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка АН УРСР. У 1950 захистив кандидатську дисертацію «Іван Франко як дослідник оригінальної української літератури XVI—XVIII вв.» (науковий керівник — академік Микола Гудзій). В 1950—1955 — науковий співробітник Державного музею Т. Шевченка, в 1955—1972 роках працює в Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка АН УРСР, з якого був брутально звільнений після підготовки наукової праці про Григорія Сковороду. Тільки запрошення на роботу до Гарвардського університету змусило керівництво інституту надати йому змогу повернутися до наукової діяльності. У 1975—1985 роках працює науковим співробітником Інституту археології АН УРСР. Досліджував історію літератури і культури України, в тому числі періоду Київської держави; перекладач і коментатор «Слова о полку Ігоревім» — 1970, та «Літопису Руського» за Іпатіївським списком − 1990; уклав детальні покажчики, як-от: — іменно-особовий, географічно-археологічно-етнографічний, генеалогічні таблиці, карти та топографічні плани. Автор та співавтор більше 400 праць, упорядник та редактор видань Інституту літератури імені Шевченка. ДоробокПраці
Підготовка тексту, упорядкування, переклад, редагування
Участь у енциклопедичних виданнях
Джерела
Посилання
|