Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Малі Зондські острови

Малі Зондські острови
індонез. Kepalauan Nusa Tenggara
Малі Зондські острови на мапі Індонезії
Малі Зондські острови на мапі Індонезії
Малі Зондські острови на мапі Індонезії
9°0′ пд. ш. 120°0′ сх. д. / 9.000° пд. ш. 120.000° сх. д. / -9.000; 120.000
АрхіпелагМалайський архіпелаг
Найбільший острівТимор
Загальна площа87 000 км²
КраїнаІндонезія
РегіониМалі Зондські острови, Балі, Західна Південно-Східна Нуса, Східна Південно-Східна Нуса
Малі Зондські острови (Індонезія)
Малі Зондські острови
Малі Зондські острови
Малі Зондські острови (Малі Зондські острови)
Малі Зондські острови
Малі Зондські острови
CMNS: Малі Зондські острови у Вікісховищі

Малі́ Зо́ндські острови́ (індонез. Kepalauan Nusa Tenggara, порт. Pequenas Ilhas da Sonda) — група островів у складі Малайського архіпелагу. Разом з Великими Зондськими островами утворюють Зондський архіпелаг.

Малі Зондські острови складаються з шести великих і численних дрібних островів, що лежать на схід від Яви. Їхня загальна площа становить 87 тис. км², населення — 12 мільйонів мешканців. Найбільшими островами є (з заходу на схід) Балі, Ломбок, Сумбава, Флорес і Тимор. На південь від Флорес лежить острів Сумба.

Адміністративний поділ

На східній частині Тимору існує незалежна держава Східний Тимор. Малі Зондські острови становлять адміністративний регіон Індонезії — Малі Зондські острови (Нуса-Тенггара), що індонезійською буквально означає «південно-східні острови». Регіон розділений на провінції: Балі, Західні Малі Зондські острови та Східні Малі Зондські острови.

Геологія

Острови є частиною Зондської вулканічної дуги, утвореної субдукцією вздовж Яванського жолоба.

Геологічно Малі Зондські острови складаються з двох різних геологічних частин[1]. Острови півночі архіпелагу: Балі, Ломбок, Суммбава, Флорес і Ветар — вулканічного походження. Вони утворились протягом пліоцену, приблизно 15 мільйонів років тому, внаслідок зіткнення Австралійської і Євразійської плит[1]. Острови на півдні архіпелагу: Сумба, Тимор і Бабар, не є вулканічними і є частиною Австралійської плити[2]. Геологія та екологія півночі архіпелагу аналогічна південним Молуккським островам, які є продовженням острівної дуги на схід.

На островах існують родовища нафти й поклади заліза, марганцю та міді[джерело?].

Найвищою точкою архіпелагу є гора Ринджані на острові Ломбок, висота якої становить 3726 м.

Флора та фауна

Між Балі та Ломбоком пролягає лінія Воллеса, яка являє собою біологічну межу між Азією й Австралією. Острів Комод відомий своїми комодоськими варанами, найбільшими лускатими на Землі. На острові Флорес було виявлено викопні рештки виду людей невеликого зросту, яких названо «флоресською людиною».

Сільське господарство

З сільськогосподарської продукції на островах особливо добре зростають рис і кава[джерело?].

Примітки

  1. а б Audley-Charles, M.G. (1987) «Dispersal of Gondwanaland: relevance to evolution of the Angiosperms» In: Whitmore, T.C. (ed.) (1987) Biogeographical Evolution of the Malay Archipelago Oxford Monographs on Biogeography 4, Clarendon Press, Oxford, pp. 5-25, ISBN 0-19-854185-6
  2. Veevers, J.J. (1991) «Phanerozoic Australia in the changing configuration of ProtoPangea through Gondwanaland and Pangea to the present dispersed continents» Australian Systematic Botany 4: pp. 1-11
Kembali kehalaman sebelumnya