Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Корецький район

Корецький район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті Рівненська область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Рівненська область
Утворений: 1940
Ліквідований: 17 липня 2020
Населення: 32 949 (на 1.01.2019)
Площа: 720 км²
Густота: 47.6 осіб/км²
Тел. код: +380-3651
Поштові індекси: 34700—34754
Населені пункти та ради
Районний центр: Корець
Міські ради: 1
Сільські ради: 25
Міста: 1
Села: 49
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Вебсторінка: Корецька РДА
Корецька райрада
Адреса: 34700, Рівненська обл., Корецький р-н, м. Корець, пл. Київська, 5
Мапа
Мапа

Корецький район у Вікісховищі

Ко́рецький райо́н — колишня[1] адміністративно-територіальна одиниця, розташована у південно-східній частині Рівненської області України. Адміністративний центр — м. Корець.

Географія

Межує на сході — з Новоград-Волинським районом Житомирської області, на півдні — зі Славутським районом Хмельницької області, на заході — з Гощанським, на півночі — з Березнівським районами Рівненської області.

Березнівський район
Гощанський район Житомирська область
(Новоград-Волинський район)
Хмельницька область
(Славутський район)

Площа — 720 км², протяжність з півночі на південь — 25 км, зі сходу на захід — 32 км. Адміністративний центр — місто Корець, яке відоме з 1150 р. як Корчеськ. Населених пунктів — 50, в тому числі міст — 1, сіл — 49. Основна водойма — річка Корчик.

Лісовий фонд становить 10,4 тис. га. Природно-ресурсний потенціал: поклади каоліну, гончарна глина, будівельний камінь та пісок, запаси мінеральних радонових вод.

Адміністративно-територіальний устрій

Історія

За даними районного відділу МДБ станом на квітень 1948 року з району було виселено 79 родин «бандпособників» і націоналістів.[2] У 1950 році почалася нова кампанія з виключення з колгоспів «бандпособницьких» родин, станом на 20 червня 1950 року в Корецькому районі було виключено 36 родин (такі виключені родини надалі підлягали виселенню за межі УРСР).[2]

Економіка

У промисловому комплексі району діє 7 промислових підприємств різної форми власності: ДП АТЗТ «Фаворит», КВТП «Радон», Великомежиріцький плодоовочевий консервно-сушильний завод, СП «Корецький хлібокомбінат», Корецький комбікормовий завод, ТОВ «Віта» (виробництво цукру-піску, хлібобулочних, кондитерських, ковбасних виробів), ПП «Богданівський цегельний завод».

Провідне місце в економіці району займає сільське господарство. В агропромисловий комплекс району входять 50 підприємств, у тому числі:

  • 9 сільськогосподарських товариств
  • 8 сільськогосподарських виробничих кооперативів.
  • 7 приватних сільськогосподарських підприємств.
  • 2 державні сільськогосподарські підприємства.
  • 24 фермерські господарства.

Основні напрями розвитку:

Житлово-комунальне господарство району представлено КП «Корецьжитлокомунсервіс» на обслуговуванні якого перебуває 37 житлових будинків, 12,4 км водопровідних мереж, 5,0 км каналізаційних мереж, 2 насосні станції, 1 очисна споруда та 2 свердловини.

Транспортне обслуговування району здійснюється автомобільним транспортом.

Послуги електрозв'язку надаються цехом електрозв'язку № 2 Гощанського центру № 1 Рівненської філії «Укртелеком» та центром обслуговування споживачів.

У сфері торговельного обслуговування населення працює 257 підприємств. Функціонує два ринки на 1200 робочих місць.

Банківську систему району представляють безбалансове відділення Ощадбанку, РОФ АППБ «Аваль» та Рівненська філія ЗАТ КБ «ПриватБанк».

Транспорт

Районом проходить автошлях E40М06.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[3]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 18 092 3890 2535 5320 3820 2402 125
Жінки 21 236 3810 2598 4981 4684 4813 350


Населення району становить 36,3 тис. чол., з них 7,9 тис. міського і 28,4 сільського населення. В усіх сферах економічної діяльності зайнято близько 5 тисяч чоловік.

Політика

У районі зареєстровані 62 політичні партії та 36 громадських організацій.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Корецького району були створені 43 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 69,93 % (проголосували 18 814 із 26 903 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 56,37 % (10 605 виборців); Юлія Тимошенко — 16,85 % (3 170 виборців), Олег Ляшко — 13,60 % (2 558 виборців), Анатолій Гриценко — 3,50 % (659 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,14 %.[4]

Соціальна сфера

У системі соціального захисту населення функціонує координаційний територіальний центр соціального обслуговування малозахищених верств населення та 5 сільських соціальних центрів.

У галузі фізкультури і спорту в районі функціонують 19 спортивних залів, 117 спортивних майданчиків та 16 футбольних полів, створено 6 спортивних клубів та фізкультурно—спортивний клуб для інвалідів «Надія».

Освіта району представлена:

  • Корецьким НВК «школа-ліцей» (математичний і гуманітарний профілі) та Великомежиріцьким НВК «школа—гімназія»
  • 41 загальноосвітніми школами,
  • вищим професійним училищем.

Мережа лікувально-профілактичних закладів району складається з:

Релігія

Діє 53 релігійні громади, в тому числі:

Пам'ятки

У Корецькому районі Рівненської області нараховується 47 пам'яток історії. На державному обліку знаходиться 74 пам'ятки історії та культури.

Персоналії

Примітки

  1. Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 7 грудня 2020.
  2. а б Із криниці печалі. — Рівне : Азалія, 1996. — Т. 3. — С. 9-10, 15. — (Реабілітовані історією)
  3. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Рівненська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001].{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 11 березня 2016.

Посилання

Kembali kehalaman sebelumnya