Комаров Ігор Олексійович

Комаров Ігор Олексійович
Старший сержант
Загальна інформація
Народження	20 серпня 1975(1975-08-20) Харків, Українська РСР, СРСР
Смерть	29 серпня 2014(2014-08-29) (39 років) Новокатеринівка
Поховання	Міське кладовище № 18 (Харків)d
Громадянство	Україна
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Механізовані війська
Формування	93 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Іловайський котел
Нагороди та відзнаки

І́гор Олексі́йович Комаро́в (нар. 20 серпня 1975(19750820) — 29 серпня 2014) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Народився 1975 року в місті Харків.

У часі війни — заступник командира взводу 93-ї Дніпропетровської окремої механізованої бригади.

Загинув під Іловайськом під час прориву з оточення «зеленим коридором» на перехресті доріг з села Побєда до Новокатеринівки поруч зі ставком. Загинув разом зі значною частиною бійців 93-ї механізованої бригади, які станом на січень 2017-го не ідентифіковані.

Ексгумований пошуковцями Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») 11 вересня 2014 року. Упізнаний за експертизою ДНК.

Похований поряд зі своїм побратимом Андрієм Попелем на кладовищі № 18 у Харкові^[1].

Без Ігоря лишились батьки, сестра.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений  — нагороджений

• 9 січня 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[2]
• Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 29 серпня^[3].
• Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 7, місце 27

• Комаров Ігор Олексійович [Архівовано 26 Квітня 2017 у Wayback Machine.]
• Небесна Гвардія^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.