Козелецький район

Козелецький район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Район на карті Чернігівська область
Основні дані
Країна:	Україна
Область:	Чернігівська область
Код КОАТУУ:	7422000000
Утворений:	1923 р.
Населення:	▼ 43 237 (на 1.01.2019)
Площа:	2660 км²
Густота:	16.3 осіб/км²
Тел. код:	+380-4646
Поштові індекси:	17000—17085
Населені пункти та ради
Районний центр:	смт. Козелець
Міські ради:	1
Селищні ради:	2
Сільські ради:	40
Міста:	1
Смт:	2
Селища:	2
Села:	106
Районна влада
Вебсторінка:	Козелецька РДА Козелецька районна рада
Адреса:	17000, Чернігівська обл., Козелецький р-н, смт. Козелець, вул. Соборності, 27
Мапа
Козелецький район у Вікісховищі

Козе́лецький райо́н — колишній район Чернігівської області з центром у смт Козелець. Площа — 2660,17 км² , в тому числі: сільгоспугідь — 144.087 тис. га, ріллі — 74.775 тис. га. , населення — 43,2 тис. жителів. У районі розташовано 111 населених пунктів, підпорядкованих 2 селищним громадам, 1 сільській громаді, 1 міській громаді та 15 сільським радам. Найбільшими населеними пунктами району є м. Остер (вперше згадується в літописах у 1098 році), селище Десна (засноване в 1960 році, як окружний навчальний центр Київського військового округу).

Козелецький район розташований в південно-західній частині Чернігівської області і межує з Бобровицьким, Носівським, Чернігівським районами Чернігівської та з Вишгородським і Броварським районами Київської області.

Київська область (Іванківський район)	Чернігівський район	Куликівський район
Київська область (Вишгородський район)		Носівський район
	Київська область (Броварський район)	Бобровицький район

Відстань від районного центру до Чернігова автомобільними шляхами 70 км.

Клімат — помірний, добре зволожений, без різких змін температур. Середньорічна температура 6 °C. Найвища температура буває у липні-серпні до +39 °C, найнижча — в лютому до −33 °C.

Ґрунти — супіщані, дерново-підзолисті, переважно легкі суглинки, середній бал — 41.

Площа лісів — 70,9 тис. га., основні породи — хвойні та листяні.

Гідрографія району представлена річками Десна та Остер, їх притоками і озерами. Ширина русла річки Десна в середньому 100 м, інколи досягає 150 м. Води р. Десни гідрокарбонатно-кальцієві, слабо мінералізовані, придатні як для пиття, так і для технічних потреб. Вода в р. Остер йодована.

Площа водного дзеркала річок, озер, ставків — 21,3 тис. га.

Корисні копалини — глина, пісок.

Залісся (частина).

Чемерський.

Біле, Бондарівське болото, Видра, Видра-II, Вовчий Круг, В'юницьке, Гатка, Журавлине, Заліське, Кругле-ІІ, Підлісне, Приморське, Рокитне, Сосинський (частина), Шеберівське.

Сорокошицький лісовий масив.

Горбачівський березовий гай, Дуб віковий, Дуб віковий, Дуб Косачівський, Дуб Маврійський, Олишівська ділянка грабу, Сорокошицька дібровна ділянка.

Джерело-криниця, Озеро «Святе» (загальнодержавного значення), Озеро Солонецьке, Озеро «Стибин».

Сорокошицький чапельник.

Паньківський ліс, Псьолів острів, Чернещина.

Панський парк.

Міжрічинський (частина).

Районний центр — сел. Козелець. Мав статус міста Магдебурзького права. Тут після 1669 р. знаходилась полкова канцелярія Київського полку. Сотенне містечко того ж полку. Має свій герб (1663 р.). В середині XVIII ст. на замовлення родини Розумовських славетні архітектори В. Растреллі, Квасов та Григорович-Барський спорудили собор Різдва Богородиці.

Район утворений в 1923 році.

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано сільради Носівського району: Патютинську, Пилятинську, Ставиську та Хрещатенську — до складу Козелецького району.^[1]

3 вересня 2015 року утворено Кіптівську сільську громаду у складі Кіптівської, Вовчківської, Новошляхівської, Олбинської, Прогресівської, Підлісненської сільських рад. До складу громади увійшло 12 сіл.

4 вересня 2015 року утворено Деснянську селищну громаду у складі Деснянської селищної, Короп'ївської, Косачівської, Морівської сільських рад. До складу громади увійшло 1 селище міського типу та 9 сіл.

До 23 вересня 2016 року утворено Остерську міську громаду у складі Остерської міської, Біликівської, Бірківської сільських рад. До складу громади увійшли 1 місто та 13 сіл.

До 24 січня 2017 року утворно Козелецьку селищну громаду у складі Корзелецької селищної, Берлозівської, Білейківської, Бобруйківської, Бригинцівської, Булахівської, Данівської, Лемешівської, Лихолітської, Озерненської, Омелянівської, Патютинської, Пилятинської, Скрипчинської, Стависької сільських рад. До складу громади увійшло 1 селище міського типу, 40 сіл та 1 селище.

Сучасний Козелецький район має сільськогосподарське спрямування. На його території розташовано 36 сільгосппідприємств, 21 фермерське господарство.

Промисловість району представлена підприємствами харчової галузі — ТОВ «Козелецький маслозавод^[ru]», ДП «Чемерський спиртовий завод», ТОВ «Форнетті-Україна», легкої промисловості — філії з іноземними інвестиціями ТОВ «Ла Кастеланна» та «Рекс Шуз Мейкер ЛТД», виробництва деревини та виробів з деревини — ДП «Остерське лісове господарство».

Здійснюють експортні операції ДП «Остерське лісове господарство» з реалізації лісопродукції, АВП «Агротранссервіс» — послуги вантажоперевезень. В районі функціонує 72 державні загальноосвітні навчально-виховні заклади, два технікуми: Козелецький ветеринарної медицини та Остерський будівельний.

Територією району проходить низка важливих транспортних коридорів, серед них автошляхи E95М01, E101М02 та E381.

Розподіл населення за віком та статтю (2001)^[2]

Стать	Всього	До 15 років	15-24	25-44	45-64	65-85	Понад 85
Чоловіки	27 391	4189	3883	7383	6772	4950	214
Жінки	34 052	4050	3255	6962	8263	10 471	1051
Статево-вікова піраміда Чоловіки Вік Жінки 214  85 + 1051  404  80-84 1399  1064  75-79 2882  1903  70-74 3630  1579  65-69 2560  2072  60-64 3154  1030  55-59 1409  1839  50-54 1914  1831  45-49 1786  2145  40-44 2034  1853  35-39 1746  1642  30-34 1561  1743  25-29 1621  1710  20-24 1468  2173  15-20 1787  1760  10-14 1760  1356  5-9 1329  1073  0-4 961

Національний склад населення за даними перепису 2001 року^[3]:

Національність	Кількість осіб	Відсоток
українці	59289	96,19 %
росіяни	1819	2,95 %
білоруси	151	0,24 %
цигани	57	0,09 %
вірмени	52	0,08 %
інші	268	0,43 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року^[3]:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
українська	59027	95,77 %
російська	2365	3,84 %
білоруська	48	0,08 %
вірменська	41	0,07 %
циганська	38	0,06 %
інші	117	0,19 %

Охороною здоров'я в районі займаються 72 лікувально-профілактичних закладів, з них: 2 районні лікарні (Козелецька, Остерська), 2 поліклініки, 3 дільничні лікарні, 8 амбулаторій, 57 фельдшерсько-акушерських пунктів.

Культосвітню роботу проводять 32 будинки культури, 36 клубів, 56 бібліотек, 3 музичні школи, 2 музеї, фізкультурний рух розвивають 2 спортивні школи.

В районі функціонує 255 магазинів, з яких — 91 належить системі райспоживспілки, решта — 164 підприємцям-фізичним особам.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Козелецького району було створено 85 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 66,23 % (проголосували 27 346 із 41 291 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 50,54 % (13 820 виборців); Юлія Тимошенко — 18,23 % (4 986 виборців), Олег Ляшко — 14,14 % (3 868 виборців), Анатолій Гриценко — 4,26 % (1 164 виборців), Сергій Тігіпко — 4,20 % (1 149 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,07 %.^[4]

До наших днів збереглись залишки Михайлівської церкви, зведеної в Острі в 1098 р. Володимиром Мономахом, так звана Юрієва Божниця.

В середині ХУІІІ століття на замовлення родини Розумовських славетні архітектори А. В. Квасов та І. Г. Григорович — Барський спорудили собор Різдва Богородиці та Будинок полкової канцелярії в селищі Козелець, що є одними з найкращих пам'яток барокової архітектури в Україні.

На березі р. Остер, біля с. Данівка, розташований Свято-Георгієвський монастир. Його було закладено в 1654 році в ознаменування перемоги над польською шляхтою за наказом Богдана Хмельницького.

Захоплюють своєю величчю і красою інші архітектурні пам'ятки — церкви Трьохсвятительська (присвячена трьом святителям — Григорію Богослову, Василю Великому та Івану Златоусту) в с. Лемеші, де народився останній гетьман України Кирило Розумовський, Миколаївська (1784 р.), Вознесенська (1866—1874 рр.) в Козельці, Михайлівська в с. Петрівське ХУІІІ ст., Воскресенська (1845 р.) в м. Острі та інші.

Славетні земляки: чоловік імператриці Єлизавети Петрівни Олексій Розумовський та його молодший брат, останній гетьман України Кирило Розумовський з с. Лемеші. Відомі українські письменники, поети, які жили в різні часи — А.Свідицький, Кузьма Журба, Іван Сочивець, композитор Григорій Пономаренко, співак, народний артист Григорій Нелеп, академіки невропатолог Б. М. Маньківський, патофізіолог В. Неговський. На Козелеччині мандрували, жили і працювали Т. Шевченко, історики Д.Яворницький та П. Киридон, художник О.Сластіон, польський письменник М.Чайковський. Тут знайшов спочинок відомий чуваський поет М.Сеспель.

Земля Козелеччини уславлена іменами 14 Героїв Радянського Союзу, двома кавалерами ордена Слави трьох ступенів, сімома Героями Соціалістичної праці, багатьма сучасними письменниками, діячами науки, мистецтва, культури.

• Козелецький районний інтернет-портал [Архівовано 24 Квітня 2012 у Wayback Machine.]
• Козелецький район на сайті ОДА^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Козелецький район на сайті Облради
• Козелецький район. Потенціал економічного розвитку [Архівовано 22 Грудня 2015 у Wayback Machine.]