|
Клименко Олександр Вікторович
Олекса́ндр Ві́кторович Климе́нко (16 листопада 1980, Макіївка, Донецька область, УРСР) — колишній український підприємець, проросійський політик і громадський діяч. Колишній Міністр доходів і зборів України (24 грудня 2012 — 27 лютого 2014). Представник українського олігархічного клану, відомого як «Сім'я Януковича». Перебуває у розшуку українських спецслужб і переховується в Росії від слідства. ЖиттєписОсвіта2002 закінчив Донецький університет управління, спеціальність «фінанси» (магістр фінансів). У лютому 2010 — закінчив Дніпропетровський інститут державного управління Національної академії управління при Президентові України, спеціальність «державне управління» (магістр державного управління). 2011 — отримав ступінь кандидата економічних наук зі спеціальності «економіка та управління національним господарством». Кар'єра1997—2005 — з братом Антоном Клименком став засновником і керівником ряду підприємств, які до 2004 року були консолідовані під управлінням холдингу «Група компаній Анталекс».[2] З серпня 2005 року — виходить з бізнесу, починає кар'єру політика. Пройшов шлях до заступника начальника спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків міста Донецька. У 2010 році призначений першим заступником голови Державної податкової адміністрації Донецької області. З 24 вересня 2010 року — голова Державної податкової адміністрації Донецької області. 18 лютого 2011 року став заступником голови Державної податкової служби України. 7 листопада 2011 року став головою Податкової служби України. 24 серпня 2012 року отримав звання головного державного радника податкової служби. 24 грудня 2012 року став Міністром доходів і зборів України. 27 лютого 2014 року, після Революції гідності, Верховна Рада відправила Уряд у відставку та звільнила всіх міністрів[3], зокрема й Олександра Клименка. Після нетривалої відсутності в публічній політиці завів рекламні сторінки в соціальній мережі Facebook[4] і Twitter[5]. У лютому 2015 завів аккаунт у соціальній мережі Instagram[6]. У серпні 2015 року в мережі з'явився рекламний офіційний YouTube-канал[7] і сайт політика[8]. Кримінальні провадженняПісля Революції Гідності, наприкінці лютого 2014-го, разом з родиною покинув територію України, пояснивши це «політичними переслідуваннями» та «загрозою життю»[9]. Його брат Антон також покинув Україну, продавши 2014 року бізнес-активи.  Країни, в яких Олександр під санкціями З 21 лютого 2014 року перебуває в розшуку. 28 лютого 2014 року уряди Австрії[10] й Швейцарії[11] оголосили про арешт активів Клименка. 15 травня 2014 року Рада ЄС заморозила всі його рахунки[12][13]. Клименко заявив, що не має рахунків поза Україною[14]. Клименка звинувачують за низкою кримінальних проваджень: участь у злочинній організації колишнього президента Януковича, зловживання службовим становищем в інтересах останнього. Зокрема, він є фігурантом кримінальної справи за ч. 2. ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) КК України, звинувачується в розкраданні 3 млрд грн з бюджету[15]. 29 квітня 2014 року щодо Клименка було винесено повідомлення про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ККУ. В кінці травня СБУ оголосила його в розшук, його було звинувачено у тому, що він за попередньою змовою з іншими особами підконтрольного відомства організував в Одеській, Київській, Донецькій і Харківській областях так звані «програмні» підприємства для надання розмитнення товарів на території України за значно заниженою митною вартістю. Крім того, Клименка звинуватили у тому, що протягом 2012—2013 років він організував і захищав схеми ухилення від сплати податків підприємствами реального сектора економіки. Через незаконну діяльність підприємств та Клименка бюджету завдано збитків розміром 6 млрд грн. 2014 року СБУ заявило про причетність Клименка до фінансування масових заворушень в Одесі 2 травня, які призвели до загибелі людей. Цю інформацію без надання доказів розповсюдила співробітниця прес-служби СБУ Катерина Косарева. Клименко відкинув звинувачення, подав до суду. 6 серпня 2014 року Шевченківський суд Києва зобов'язав СБУ спростувати цю інформацію, назвавши оприлюднену заяву неправдивою[16]. В результаті Клименко став першим з українських екс-чиновників-втікачів часів Януковича, хто в судовому порядку спростував звинувачення. 3 листопада 2014 року, апеляційний суд також визнав недостовірними озвучені СБУ відомості про причетність Клименко до подій в Одесі[17]. 4 лютого 2015 року в Генпрокуратурі України заявляли, що Клименко оголошений в розшук Інтерполом[18]. 11 серпня 2016 року Печерський суд Києва відмовив Прокуратурі України в заочному слідстві стосовно колишнього Клименка[19][20]. Як заявила згодом військова прокуратура, протягом 2011—2013 Клименко зареєстрував на свого батька низку офшорних компаній на Британських Віргінських островах і на Кіпрі. Гроші, виведені з бюджету за допомогою цих компаній легалізовувались в європейських банках через офшорні рахунки і частково поверталися до приватних компаній України. Також у справі фігурував брат Клименка Антон. У вересні 2019 року єдиний свідок у цій справі, донецький підприємець Владислав Дрегер у відеозверненні заявив, що всі його покази було сфальшовано. Зокрема, Дрегер заявив, що покази були сфальшовані ним за планом, розробленим спільно з військовим прокурором Анатолієм Матіосом та його прокурорами[21]. Станом на 2019 рік, за жодним з кримінальних проваджень щодо Клименка, не винесено вироків суду. Одне з проваджень було передано до суду[22]. Клименко називає тиск на нього «політичним»[23]. 19 травня 2020-го у ВАКС заявили, що Клименко не перебуває в міжнародному розшуку, а тому його заочний арешт було скасовано[24]. Публічна діяльність після лютого 2014 рокуРяд колишніх журналістів медіахолдингу Мультимедіа-інвест груп (газета і радіо Вести, журнал Вести. Репортер, телеканал UBR) називали Клименка справжнім власником компанії, натомість публічно таким себе називав Ігор Гужва[25][26]. У липні 2015 року Гужва оголосив про продаж своєї частки і відхід з поста глави холдингу і редактора газети «Весті». Новим головою холдингу стала колишній прес-секретар і цивільна дружина Клименка, Ольга Семченко[27]. У листопаді 2014 року Клименко заявив про початок роботи ініціативи «Відновлення Донбасу»[28]. 12 грудня 2015 обраний головою партії «Успішна країна»[29]. З'їзди партії постійно зривають представники партіотично налаштованих об'єднань[30][31][32]. У червні 2018 року Міністерство юстиції ініціювало судовий розгляд про заборону партії[33]. В офісах та житлі членів партії проводилися обшуки СБУ та військовою прокуратурою, а голову виконавчої ради партії звинуватили в державній зраді й закликах до розвалу конституційної цілісності країни[34]. Восени 2017 року був запущений проект «Klymenko Time», над яким, серед інших, працювала колишня співробітниця холдингу «Вести-Україна»[35]. У вересні 2017 Клименко створив «правозахисну платформу „Успішна варта“», що декларувала надання правової допомоги та моніторингу порушень прав людини в Україні[36]. 2022 року президент Зеленський позбавив Клименка українського громадянства[37]. Відзнаки та рейтингиВідзнаки
Рейтинги
СтаткиОсновні офіційні статки Клименко заробив, працюючи у бізнесі. Після переходу на держслужбу у 2005 році передав свої бізнес-активи у власність членів родини. За 2011 рік Клименко задекларував майже 700 тис. гривень доходів, а члени його сім'ї — 21,353 млн гривень. Дохід Клименко від виконання обов'язків глави Податкової служби склав 114,26 тис. гривень. Основну частину коштів він заробив завдяки відсоткам та дивідендам — 580,455 тис. гривень[44]. За 2012 рік Клименко задекларував зарплату та інші виплати по трудовому або цивільно-правовому договору на рівні 165 тис. гривень. При цьому його дохід від дивідендів та відсотків склав 850 тис.гривень, дохід від відчуження нерухомості — 284 тисяч грн[45]. За інформацією ЗМІ, має наручний годинник «IWC Portuguese Vintage 1939 (Platinum)» вартістю 40 тис. $[46]. 2011 року на його руці журналісти також помітили годинник з рожевого золота швейцарської фірми A. Lange & Sohne[46]. Після втечі Клименка нове керівництво Міндоходів продемонструвало журналістам знахідки в будівлі Міністерства: металевий бункер для переговорів, оздоблену зону відпочинку (соляна кімната, боксерський ринг, сауна) та особисте крісло Клименка вартістю 70 тис. євро[47]. Клименко на Facebook заявив, що крісло коштує 4 тис. євро, а все, побудоване в будівлі Міндоходів під час його перебування на посаді міністра, за заявою Клименка, побудовано ним на власні кошти. Необхідність такого оздоблення він пояснив складним та насиченим графіком роботи[48]. Див. такожПримітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
