Карл Декер
Карл Декер (нім. Karl Decker; нар. 30 листопада 1897, Борнтін, біля Нюштеттін — пом. 21 квітня 1945, Гросбрюнсшроде, біля Брауншвейг) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал танкових військ (1945) Вермахту. Кавалер Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами (1945, посмертно). ЖиттєписВійськова кар'єра
3 серпня 1914 р. вступив добровольцем на військову службу, фанен-юнкером (кандидат в офіцери) в піхотний полк. З липня 1915 р. — лейтенант. За час війни нагороджений Залізними хрестами обох ступенів і Ганзейским хрестом. Продовжив службу в Рейхсвері. У 1923—1936 роках — в кавалерії. До початку Другої світової війни — командир протитанкового батальйону, підполковник. У вересні-жовтні 1939 р. брав участь в Польській кампанії, нагороджений планками до Залізних хрестів обох ступенів (повторне нагородження). З квітня 1940 р. — командир танкового батальйону. Брав участь в Грецькій кампанії в квітні-травні 1941 р. (з 15 травня 1941 р. — командир танкового полку 2-ї танкової дивізії), нагороджений Лицарським хрестом (№ 306). З жовтня 1941 р. — на Східному фронті. Бої в районі Вязьми, потім біля Москви, потім в районі Ржева. З лютого 1942 р. — полковник, у серпні 1942 р. нагороджений Золотим німецьким хрестом. У лютому-березні 1943 р. — в резерві фюрера, у квітні-червні 1943 р. — в інспекції танкових військ. У липні-серпні 1943 р. — командир 21-ї танкової бригади (бої на Курській дузі). З вересня 1943 р. — командир 5-ї танкової дивізії. Бої в районі Брянська і Гомеля. З грудня 1943 р. Декер у званні генерал-майора. Навесні 1944 р. — бої в районі Бобруйська, потім в районі Ковеля. У травні 1944 р. нагороджений дубовим листям (№ 466) до Лицарського хреста. З червня 1944 р. — генерал-лейтенант. З жовтня 1944 р. — командувач 39-м танковим корпусом. З грудня 1944 р. — в званні генерал танкових військ. У січні 1945 р. корпус переведений на Західний фронт, в Арденни. У квітні 1945 р. — у Рурському котлі. 21 квітня 1945 р. генерал танкових військ Декер наклав на себе руки, щоб не потрапити в американський полон. 26 квітня 1945 р. — посмертно нагороджений мечами (№ 149) до Лицарського хреста з дубовим листям. Нагороди
Див. такожПриміткиДжерела
Посилання
|