Карла Бруні
Ка́рла Бру́ні Теде́скі (італ. Carla Bruni Tedeschi; *23 грудня 1967, Турин) — французька співачка італійського походження, колишня модель, дружина колишнього президента Франції Ніколя Саркозі. Дитинство і юністьНародилася 23 грудня 1967 року в Турині (Італія). Дочка оперного композитора і багатого промисловця Альберто Бруні Тедескі[fr] і акторки кіно та піаністки Марізи Боріні[fr]. Її старша сестра — акторка, сценарист і режисер Валерія Бруні-Тедескі. 1973 року родина Карли Бруні переїжджає до Франції. Карла навчається грі на піаніно та гітарі. З наймолодшого віку вона була в оточенні музики та успадкувала від своєї родини любов до цього мистецтва. Карла навчається в приватних інтернатах Швейцарії та Франції. Пізніше вивчає архітектуру в Парижі. Кар'єра моделіУ віці дев'ятнадцяти років полишає навчання і пробує себе як модель паризького агентства City Models. Дуже швидко її помічають і Карла Бруні стає топ-моделлю міжнародного рівня та зіркою обкладинок журналів мод. 1995 року вона грає свою першу роль у фільмі Catwalk Річарда Лікока (Richard Leacock[en]), а 1997 року в Paparazzi Алена Берберяна (Alain Berberian[fr]). Того ж року, у віці 29 років вона завершує свою десятирічну кар'єру моделі. Карла Бруні віддається своїй пристрасті — музиці. Автор і виконавець пісень1999 року зустрічається з Жюльєном Клером (Julien Clerc[fr]) і зізнається співаку, що пише пісні. За кілька тижнів вона надсилає йому слова пісні Si j’étais elle. Жюльєн Клер кладе їх на музику і випускає альбом Si j’étais elle, для якого Карла Бруні написала ще шість пісень. У 2000 році було продано понад 250 000 копій альбому. 2002 року пише слова і музику власного альбому Quelqu'un m'a dit. Акомпанемент на гітарі для нього виконав французький музикант Луї Бертіньяк (Louis Bertignac[fr]). Прості, але оригінальні фолькові балади у виконанні тендітного голосу Карли Бруні зачарували критику і публіку. Було продано понад 1,2 мільйона копій у Франції і 800 000 за кордоном. 2003 року Карла Бруні отримала нагороду Victoires de la musique в категорії Виконавиця року. І того ж року нагороду Prix Raoul Breton французької Спілки авторів, композиторів та видавців музики. На зимових Олімпійських іграх в Турині 2006 року Карла Бруні несла італійський прапор на церемонії відкриття. У січні 2007 року вийшов другий альбом Карли Бруні No Promises, в якому вірші англомовних поетів покладені на її власну музику. За 2007 рік було продано лише 80 000 копій диску.[6] Особисте життяКарла Бруні має імідж жінки, що підкорює чоловіків. Вона неодноразово з'являлася на шпальтах преси в обіймах рок-зірок Еріка Клептона, Юрія Лози та Міка Джаггера, мультимільярдера Дональда Трампа, акторів Кевіна Костнера та Венсана Переза, адвоката Арно Кларсфелда (Arno Klarsfeld[fr]). Коли Карла Бруні жила з видавцем Жаном-Полем Ентовеном (Jean-Paul Enthoven[fr]) у неї виник зв'язок з його сином Рафаелем (Raphaël Enthoven[fr]), з яким вона одружилася і від якого народила дитину в 2001 році. Карла стала одним із персонажів першого бестселера Жюстіни Леві (Justine Lévy[fr]) Rien de grave, в якому авторка — колишня жінка Рафаеля, полишена ним заради Карли — переповіла свою історію занепаду та повернення до життя після розлучення. У грудні 2007 року сайт французького тижневика L'Express оприлюднив фотографії Карли Бруні в компанії щойно розлученого президента Франції Ніколя Саркозі, що мало гучний розголос у французьких та світових ЗМІ. Пара провела разом різдвяну відпустку в Єгипті та Йорданії. 8 січня 2008 року Саркозі на прес-конференції підтвердив намір одружитися з Карлою Бруні. Вони одружилися 2 лютого 2008 року в Єлисейському палаці (Резиденція президента Франції) в присутності лише найближчих родичів та друзів. ДискографіяQuelqu'un m'a dit (Хтось сказав мені)Вийшов у березні 2002 року. Фірма звукозапису: Naïve
No Promises (Без обіцянок)Вийшов у січні 2007 року. Лейбл: Naïve
Примітки
Посилання
|