|
Казарін Павло Володимирович
Павло Володимирович Казарін (нар. 3 грудня 1983, Сімферополь, Кримська область, Українська РСР) — український журналіст[2], публіцист, теле- i радіоведучий. ЖиттєписБатько — Володимир Павлович Казарін (1952), професор, викладач російської літератури, що переїхав з дружиною з м. Владивостока до м. Сімферополя. Мати — Серафіма Казаріна, за освітою — біохімік. 2006 року закінчив Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського за спеціальністю «російська мова та література» і здобув кваліфікацію магістра філології. З 2004 року працює в медіа. Працював на ДТРК «Крим»[3] та ТРК «Чорноморська». З 2012 до 2014 року мешкав та працював у Москві. Співпрацював з виданнями «Slon.ru», «Радіо Свобода», «Нова газета» та Московський центр Карнегі[4][5]. Наприкінці березня 2014 року, після окупації Криму Росією, отримав в Сімферополі паспорт громадянина Російської Федерації[6][7][8]. Протягом наступних шести років не афішував отримання російського підданства, працюючи, зокрема, ведучим Національної суспільної телерадіокомпанії України. Казарін визнав факт отримання двох російських паспортів (внутрішнього та закордонного) лише після того, як блогер Анатолій Шарій опублікував фотографії відповідних документів[7][9]. У січні 2021 року Казарін завершив процедуру виходу з російського громадянства та позбувся російського паспорту[10][11][12]. Переїхав в Київ в жовтні 2014 року[джерело?]. Працював ведучим телеканалу ICTV. Ведучий суспільно-політичного ток-шоу «Зворотний відлік» на суспільному телебаченні UA: Перший. Автор та ведучий проекту «Грані правди»[13] на телеканалі «24». Оглядач українського бюро «Радіо „Свобода“»[14]. Колумніст видання «Українська правда». Співведучий проекту «Подвійні стандарти» на Радио НВ[15]. Автор книги «Дикий Захід Східної Європи» (2021). З початком вторгнення Росії в Україну вступив до лав Збройних сил України[16]. В серпні 2022 року був нагороджений нагрудним знаком «Щит сил ТрО»[17]. Учасник бойових дій. [1] ПоглядиВиступав на захист ув'язненого у Російській Федерації українського режисера Олега Сенцова[18] Нагороди та відзнаки
Примітки
|
||||||||||||||||||||||
.jpg)
