|
Йозеф Ґергард Цуккаріні
 Йозеф Ґергард Цуккаріні (нім. Joseph Gerhard Zuccarini; 10 серпня 1797 — 18 лютого 1848) — німецький ботанік, професор ботаніки Мюнхенського університету. БіографіяЙозеф Ґергард Цуккаріні народився 10 серпня 1797 року у Мюнхені. Вивчав медицину та природну історію в університеті Ерлангена (1815-1819) у Христіана Ніса фон Ізенбека. Після закінчення навчання повернувся у рідний Мюнхен, де почав роботу у ботанічному саду під керівництвом Франца Шранка. Відомий своїми працями по флорі Далекого Сходу, особливо Японії, виданими спільно із Філіпом фон Зібольдом на підставі матеріалів, зібраних останнім; а також ботанічними описами рослин, зібраних у інших регіонах (зокрема, у Північній та Південній Америці). У 1823 році обраний ад'юнктом Баварської Королівської академії наук та викладав ботаніку у Королівському ліцеї Мюнхена. У 1824 році був обраний членом Німецької академії природодослідників «Леопольдина».[2] У 1824 році став читати лекції у Медико-хірургічному інституті у Мюнхені, у 1826-му призначений екстраординарним, а у 1835-му - ординарним професором сільськогосподарської та лісової ботаніки у Мюнхенському університеті. У 1827 році обраний членом-кореспондентом, а у 1839 році - академіком Баварської академії наук. У 1836 році, після смерті Шранка, зайняв місце хранителя ботанічного саду. З 1820 описував і систематизував гербарій, зібраний у Бразилії Карлом фон Марціусом. Йозеф Герхард Цуккаріні помер 18 лютого 1848 року у Мюнхені. ВшануванняУ 1827 році Карл Людвіґ Блюме назвав рід рослин Цуккарінія (Zuccarinia) родини Маренові на його честь.[3] Основні наукові праці
Див. такожСписок ботаніків за скороченням Примітки
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
