|
Залісся (Ряшів)
Залісся — колишнє село на Закерзонні, а тепер — південно-східна частина міста Ряшева, розташованого в Польщі, Підкарпатське воєводство. ІсторіяСело відоме з 1400 р. у власності Пілецьких. Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1895 р. Залісє знаходилось у Ланцутському повіті Королівства Галичини і Володимирії, було 116 будинків і 700 мешканці, з них 450 римо-католиків, 221 греко-католик і 29 юдеїв. Хоча шематизм того року засвідчив наявність 296 греко-католиків у селі та ще неуточнена кількість у присілку Чекай[1]. На той час унаслідок півтисячоліття латинізації та полонізації українці лівобережного Надсяння опинилися в меншості. На 01.01.1939 році в селі проживало 920 мешканців, з них 310 українців-грекокатоликів, 600 поляків і 10 євреїв[2]. Село входило до ґміни Слоцина Ряшівського повіту Львівського воєводства. 1945 року з села до СРСР вивезли 27 українців (8 родин). Переселенці прибули до Львівської та Тернопільської областей[3]. Решта українців не могла протистояти антиукраїнському терору й етноциду після Другої світової війни. У 1977 р. село приєднане до міста і відтоді з’явилися висотні будівлі посеред садибної забудови. ЦеркваГраф Ян Клеменс Браницький своєю грамотою 2 липня 1737 р. надав греко-католицькому священику Білої Андрієві Русинкевичу ріллю для утримання пароха в парохії.[4] В 1831 р. в селі була греко-католицька парохіяльна церква Собору Пресвятої Богородиці Каньчузького деканату Перемишльської єпархії, у селі було 183 парохіян і ще 5 у присілку Чекай. Парохія охоплювала також 10 міст (Ряшів, Тичин, Ланьцут, Сендзішув, Глогув, Тарнів, Бохня, Кольбушова, Тарнобжег, Ропчиці) і 24 села (Біла, Матисівка, Драбинянка, Кельнарова, Руське Село, Слотина, Малява, Красне, Крачкова, Забратівка, Лукавець, Лонка, Бзянка, Богухвала, Березівка, Мровля, Братковичі, Чекай, Старе Місто, Рафалівська Воля, Пшибишувка, Будивой, Хмільник, Старонива)[5]. У 1889 р. змурована нова церква Собору Пресвятої Богородиці. Багатолітнім парохом церкви був отець Іван Негребецький, який на місці старої дерев'яної побудував нову муровану церкву. У міжвоєнний час парохія входила до Лежайського деканату Перемишльської єпархії. Після виселення українців церква перетворена на костел. Примітки
Див. також
|
||||||||||||||||||||||||||||
