Залізняк

Залізняк (рос. железняк, англ. iron ore, нім. Eisenerz n) — загальна назва оксидів заліза.

Староукраїнські назви — залізовець, желізнець.

Залізняк — осадова порода, яка або осідає безпосередньо у вигляді залізистого осаду, або створена шляхом хімічної заміни, яка містить значну частку сполук заліза, з якої можна виплавляти залізо.

Світові запаси залізняку складають близько 160 млрд т, з них 27,4 млрд т в Україні.

Розрізняють:

• блискучий залізняк (блиск залізний);
• бурий залізняк (1. природна прихованокристалічна суміш, яка складається з гетиту, лімоніту, гідроксидів кремнезему і глинистих мінералів; 2. лімоніт);
• бурий шлакоподібний залізняк (стильпносидерит — відміна лімоніту, яка містить кілька процентів Р₂О₅);
• вохристий червоний залізняк (суміш гематиту з лімонітом);
• вуглистий залізняк (суміш сидериту з вугіллям і глиною);
• глинистий бурий залізняк (вохристий гематит, часто змішаний з глиною);
• глинистий червоний залізняк (глина в суміші з лімонітом, гематитом або сидеритом);
• жовтий залізняк (лімоніт);
• магнітний залізняк (застаріла назва магнетиту);
• магнітний титановий залізняк (титаномагнетит);
• магнітний шлаковий залізняк (титаномагнетит);
• смолистий залізняк (стильпносидерит);
• титанистий залізняк (застаріла назва ільменіту);
• титанистий октаедричний залізняк (застаріла назва титаномагнетиту);
• хромистий залізняк (застаріла назва хроміту);
• червоний залізняк (гематит у вигляді щільних агрегатів);
• червоний оолітовий залізняк (тонкокристалічний гематит у вигляді оолітів);
• чорний залізняк (застаріла назва псиломелану);
• шпатовий залізняк (частково лімонітизований сидерит).

Найпоширенішими є бурий, магнітний і червоний залізняк.

• Залізні руди

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Залізняк