uk Жуков Олег Іванович

	Олег Жуков
Особисті дані
Повне ім'я	Олег Іванович Жуков
Народження	14 вересня 1920
	Юзівка
Смерть	9 квітня 2010 (89 років)
	Донецьк, Україна
Громадянство	Україна; СРСР
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Тренерська діяльність**
Звання, нагороди
Нагороди
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Жуков.

Олег Іванович Жуков (нар. 14 вересня 1920, Юзівка — пом. 9 квітня 2010) — радянський футболіст і тренер. Нападник «Шахтаря» (Сталіно) і «Динамо» (Київ), бронзовий призер чемпіонату СРСР 1951 у складі «Шахтаря». Перший головний тренер в історії «Карпат» Львів (1963 рік), згодом очолював, зокрема «Авангард» (Жданов). Майстер спорту СРСР (1959).

Життєпис

Кар'єра гравця

У футбол почав грати в місті Сталіно, у 1937 році виступав за шкільну збірну міста та команду «Локомотив» (Сталіно).

У 1943 році, після зайняття міста радянськими військами, нападника запросили грати в головний клуб міста — «Сталінець». Став одним з ключових футболістів нападу, у сезоні 1945 став найкращим бомбардиром клубу, забивши 7 м'ячів у 17 поєдинках.

Упродовж сезонів 1946—1948 виступав за найсильнішу команду республіки, київське «Динамо», у першості Радянського Союзу 1948 посів з клубом четверте місце.

У 1949—1951 — знову у «Шахтарі» (клуб змінив назву у 1946 році), де зумів досягти найвищого тоді результату команди в історії — 3-є місце в чемпіонаті СРСР 1951.

Працездатний, швидкісний, маневровий футболіст.

Тренерська діяльність

Працював у тренерському штабі «Шахтаря» Сталіно (1958 — червень 1960), був головним тренером «Сільмаша» Харків, працював у місті Кадіївка, головним тренером «Карпат» Львів (перший наставник в історії команди, чемпіонат 1963 року) та «Авангарду» Жданов. Багато років очолював відділ футболу донецького обласного ДСТ «Авангард», також працював інспектором на матчах під егідою футбольної федерації Донецької області. У 2000-х роках був одним з небагатьох колишніх гравців «Шахтаря», хто залишився з покоління, що грало в 1950-1960-х роках.

У 2006 році нагороджений почесним клубним знаком «Шахтаря» «За заслуги перед клубом» II ступеня^[1], у 2009 році був серед почесних гостей на відкритті «Донбас-Арени».

Навіть у поважному віці зберіг гарне здоров'я і добру пам'ять, охоче розповідав про матчі минулого^[2].

Пережив інсульт, після якого Олега Жукова шпиталізували. Помер у лікарні 9 квітня 2010 року.

Примітки

↑ Вручены высшие награды «Шахтера» (shakhtar.com, 13.08.2006) [Архівовано 21 листопада 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Олегу Ивановичу Жукову исполнилось 85 (shakhtar.com, 14.09.2005) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела

Література

Пилипчук П. «Карпати» від А до Я (1963—2005 рр.). — Львів: Галицька видавнича спілка, 2006. — С. 5
Франков А., Фришко А., Кабанец А. «Динамо» — «Шахтер»: заклятый друзья. История противостояния. — Киев: Издательский Дом Украинский Медиа Холдинг, 2010. — С. 22

[1] Вручены высшие награды «Шахтера» (shakhtar.com, 13.08.2006) [Архівовано 21 листопада 2013 у Wayback Machine.] (рос.)

[2] Олегу Ивановичу Жукову исполнилось 85 (shakhtar.com, 14.09.2005) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

[1]

[2]