Двигун ВанкеляДвигун Ванкеля — роторний бензиновий двигун, сконструйований німецьким інженером Феліксом Ванкелем (нім. Felix Wankel, 1902—1988) у 1950-х. Працює за тим же принципом, що і чотиритактний бензиновий двигун, але такти проходять у різних секторах камери — в просторі між стінками двигуна і трикутним поршнем-ротором. Двигун Ванкеля має простішу конструкцію і менші розміри, ніж поршневий чотиритактний двигун; при його використанні енергія обертання виникає відразу ж (без участі колінчастого вала). Особливість двигуна — застосування тригранного ротора (поршня), що має вигляд трикутника Рело, що обертається усередині циліндра спеціального профілю, поверхня якого виконана по епітрохоїді (можливі й інші форми ротора і циліндра[1]).
Принцип діїДвигун Ванкеля використовує чотирьохтактний цикл: І такт: Паливно-повітряна суміш через впускне вікно надходить до камери двигуна ІІ такт: Ротор обертається та стискає суміш, що запалюється електричною іскрою ІІІ такт: Продукти горіння тиснуть на поверхню ротора, передаючи зусилля на циліндричний ексцентрик IV такт: Ротор, що обертається, витискує відпрацьовані гази у випускне вікно Деталі двигунаПереваги
Недоліки
Використання
розроблено в компанії Be-Rex (Нідерланди))[2] Див. такожПримітки
Посилання
|