|
Дацан  Даца́н (монг. дацан, бурят. дасан, тув. дассың від тиб. གྲྭ་ཚང. grwa tshang — монастир, монастирська школа, монастир-університет) — назва монастирських комплексів у тибето-монгольському буддизмі[1]; ламаїстський монастир у монголів і бурятів[2]. У традиції Тибету дацанами називають окремі «факультети» (освітні центри, відділення) при буддійських монастирях, де ведеться навчання цаніду (буддійській філософії). У бурятських буддистів термін позначає монастир назагал; у монгольських — окремий храм при великому монастирі, не обов'язково пов'язаний із навчальним процесом.[1] Мережа монастирів-дацанів створена «жовтошапковими» монахами секти гелугпта. У найбільших дацанах проживало до декількох десятків тисяч ченців. Система освіти в дацанахНайбільші дацани мали три факультети — загальний (філософський — цанід), медичний і тантричний (гью; джуд), в невеликих дацанах був тільки загальний факультет; на тантричний факультет приймали тільки ченців, що отримали загальну філософську підготовку, а в групи з вивчення «Калачакра тантри» — тільки найбільш здатних з числа допущених до вивчення тантр. Система «цанід» припускала послідовне вивчення п'яти дисциплін, на що йшло близько п'ятнадцяти років (як правило, батьки віддавали в монастирі дітей в дуже ранньому віці):
Див. також
Примітки
Посилання
|
