Громадське радіо
Грома́дське ра́діо — українська недержавна організація, яка має на меті створення незалежного радіомовлення в Україні. Нині існує друга організація з такою самою назвою. Перше Громадське радіо було створене у 2002 році журналістом Олександром Кривенком. Одне з перших незалежних медіа в Україні проіснувало до 2005 року. 2013 року Громадське радіо відновила група професійних журналістів. На сьогодні Громадське радіо веде цілодобове прямоефірне мовлення на 16 передавачах у шести регіонах України, зокрема на Донеччині та Луганщині. Слухати інформаційну радіостанцію можна також у мережі — на сайті hromadske.radio, на подкаст-платформах та у мобільних додатках. 10 жовтня 2019 року Громадське радіо перемогло у конкурсі на FM-частоту у Києві та на Київщині, отримавши частоту 99,4 FM. Мовлення на цій частоті розпочалося 1 квітня 2020 року. Історія1 грудня 2013 року Громадське радіо розпочало мовлення на хвилях партнерської радіостанції Europa Plus Україна. Перший випуск був присвячений подіям Євромайдану в Києві. З лютого 2014 року Громадське радіо транслює щоденні двогодинні ток-шоу «Громадська Хвиля» (з перервою на кілька місяців у 2017 році). Програма виходить на хвилях суспільної радіостанції UA: Українське радіо. З 2014 року Громадське радіо розпочало випускати новинні випуски «Хроніки Донбасу». Новинні випуски транслювалися для жителів регіонів східної України на хвилях партнерських радіостанцій, а згодом і на власних частотах. Наразі новини на Громадському радіо виходять щогодини щодня з 8 до 22. Двічі на день (о 12 та о 18 год) виходять розширені випуски новин. З 2015 по 2018 рік на Громадському радіо виходили щоденні двогодинні ток-шоу «Київ-Донбас» для Донецької і Луганської областей, а також для переселенців в інші регіони. З 2017 року родичі українських політв’язнів — сестра Олега Сенцова Наталя Каплан та брат Євгена Панова Ігор Котелянець — ведуть програму про українських бранців, утримуваних в Російській Федерації, окупованому Криму та на непідконтрольних територіях Донеччини і Луганщини «Звільніть наших рідних». З 2019 року з 8 до 10 ранку будні на Громадському радіо розпочинає програма «Турборанок.Донбас». «Турборанок.Донбас» — це дві з половиною години прямого ефіру, присвяченого нагальним подіям на Донбасі і в цілій Україні. А у будні з 18:30 до 20 год день підсумовують у програмі DriveTime. Це півтори години прямого ефіру з включеннями, репортажами та гостями у студії. Загалом мовлення на Громадському радіо складають прямоефірні інформаційно-аналітичні програми, подкасти на найрізноманітніші теми та сучасна, переважно українська, музика. Перше Громадське радіо (2002—2005)Заснована 2002 року львівським журналістом, редактором і публіцистом Олександром Кривенком. Після безуспішних спроб отримати ліцензію на радіомовлення та смерті Кривенка у 2003 році, Громадське радіо припинило своє існування 2005 року. Громадське радіо вважалося одним перших незалежних та об'єктивних майданчиків в Україні, де могли висловитися представники різних політичних сил всупереч цензурі.[1][2] Від початку свого існування, у час посиленої цензури останніх років президентства Леоніда Кучми,[1] Громадське радіо безуспішно намагалося отримати ліцензію на радіомовлення від Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.[2][3] Значна частина тематичних програм цієї радіостанції (ток-шоу, авторські програми, програми новин) розповсюджувалася в інтернеті в формі подкастів. Від осені 2004 і до лютого 2005 Громадське радіо мовило протягом 1 години на тиждень також і в прямому ефірі в Києві та багатьох обласних центрах на хвилях розмовно-інформаційного Радіо-ЕРА FM. У лютому 2005 Громадське радіо припинило своє існування через припинення фінансування з боку Міжнародного фонду «Відродження». Роботу сайту radio.org.ua, на якому базувалося Громадське радіо, певний час підтримувала його команда як пам'ять про Олександра Кривенка та його проєкт. Нині цей сайт не працює. На Громадському радіо працювали (чи співпрацювали з ним):[2] Олександр Кривенко, Сергій Рахманін, Роман Скрипін, Зураб Аласанія, Данило Яневський, Микола Вересень, Роман Вибрановський, Дмитро Крикун, Олександр Черненко, Тарас Кузьмов, Михайло Шаманов, Наталія Ряба, Марія Васильєва, Ігор Солдатенко, Євген Глібовицький, Анжела Руденко, Михайло Барбара, Ольга Пирожко, Дмитро Драбик і Наталія Івченко. Сучасне Громадське радіо (2013 — н.ч.)2013 року інша ініціативна група професійних журналістів (зокрема, Максим Буткевич[4]) заснувала новий проєкт під тією ж назвою, що поділяє цілі Громадського радіо Олександра Кривенка[5] — Громадське радіо (2013). Першопочатково журналісти Громадського радіо записували авторські подкасти, згодом проєкт переріс у формат вебрадіо. 21 серпня 2013 року журналісти, зокрема Андрій Куликов, Наталка Соколенко, Леся Сакада, Кирило Лукеренко та Ірина Славінська, випустили «Перший подкаст», в якому пояснили чому вони вирішили заново організувати Громадське радіо. У прямий ефір журналісти Громадського радіо вийшли 1 грудня 2013 року на хвилі радіостанції «Європа Плюс». У цьому ефірі ведучий Громадського радіо Андрій Куликов вів марафон «Євромайдан Онлайн» разом з ведучими Europa Plus Україна Юлією Бурковською і Денисом Кубряком. Проєкт використовує логотип першого Громадського радіо з дозволу Міжнародного фонду «Відродження». Також, стартуючи, нове Громадське радіо користувалося частиною обладнання, що залишилася після закриття першого Громадського радіо. З 2013 року правління очолював Олександр Бузюк, у 2015 році його замінив Андрій Куликов. У липні 2015 року Громадське радіо в результаті конкурсу ліцензій Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення отримало можливість мовити на п'яти частотах — у Києві та області, Донецькій та Луганській областях. Восени 2015 року Громадське радіо розпочало власне мовлення на десяти передавачах на Донбасі та в Києві (у столиці це УКХ-діапазон).[6] Станом на 2019 рік Громадське радіо мовить на 16 передавачах у шести регіонах України. Зокрема, у Донецькій, Луганській, Одеській та Черкаській областях, у мітсах Київ і Дніпро. Чують Громадське радіо і на непідконтрольній Україні території. Звільнений з незаконного утримання в колонії «ДНР» Володимир Фомічов розповідав[7], що у колонії в Горлівці, де його утримували бойовики, слухав також і Громадське радіо. Про це ж розповідали і колишні бранці Ігор Козловський та Станіслав Асєєв. 10 жовтня 2019 року Громадське радіо перемогло у конкурсі на FM-частоту у Києві та на Київщині та отримало частоту 99,4 FM, де розпочало мовлення наприкінці березня 2020 року. 1 квітня 2021 року Громадське радіо припинило супутникове мовлення на супутнику «Astra 4A». Команда
ДіджиталГромадське радіо публікує подкасти українською, російською, англійською, французькою та польською мовами. На Soundcloud із кінця серпня 2013 до кінця грудня 2019 року ефіри станції прослухали понад 3,8 млн разів. Це слухачі з України, Росії, США, Канади, Німеччини, Італії та Польщі.[8] Із вересня 2018 року запрацював новий сайт мультимедійної платформи hromadske.radio — це ексклюзивні новини і репортажі, головні події дня і аналіз цих події у свіжих подкастах і публікаціях. На сайті є відеотрансляція ефіру, а також відео-проєкти Громадського радіо. 2019 року сайт Громадського радіо читали в Україні, Польщі, США, Росії, Італії, Німеччині, Чехії, Сполученому Королівстві, Іспанії, Канаді та багатьох інших країнах. Подкасти і новини Громадського радіо також доступні у мобільних додатках для Android[9] та iOS[10]. Супутникове мовлення
Міста мовлення Міста в яких мовлення припинено через окупацію
Міста в яких мовлення розпочнеться
1 вересня 2017 року Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення відмовила Громадському радіо у наданні ліцензії на мовлення у Луцьку, віддавши її «Хіт ФМ» (холдинг «ТАВР Медіа» Миколи Баграєва та Віктора Пінчука)[11][12]. ФінансуванняПриблизний бюджет за 2014 був закладений у розмірі 2 мільйонів гривень, остаточний розмір склав 2 300 000 гривень.[13] Основним джерелом фінансування Громадського радіо на початку були пожертви інституцій та приватні пожертви. Окремі програми створюються за рахунок фінансової підтримки міжнародних організацій і фондів з Європи та США. Донори, які надають пожертви Громадському радіо, поділяють ідеологію та редакційні принципи радіо та гарантують невтручання у редакційну політику. Щороку Громадське радіо звітує про витрати коштів Ревізійній комісії, а також публікує відповідну інформацію на своєму сайті[14]. Крім того, Громадське радіо збирає кошти за допомогою краудфандингових платформ. Восени 2013 команда зібрала понад 85 тисяч гривень на платформі колективного фінансування проєктів «Спільнокошт». На початку 2014 року радіо зібрало понад $17 000 на платформі американського сайту Indiegogo. Виручені кошти пішли на оренду студії, обладнання та оплату звукорежисерам і авторам програм протягом року. 2016 року Громадське радіо зібрало понад 100 тисяч гривень на платформі «Спільнокошт». Ці кошти допомогли записати 36 випусків трьох різних подкастів на тему мистецтва, культури та самоосвіти. Після того, як Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення в черговий раз не надало прав на мовлення радіостанції, цього разу у місті Кривий Ріг[15], припинила вихід денна програма «Київ—Донбас» і під загрозою опинилися інші програми, зокрема новинний блок, більшість програм випускалася журналістами на волонтерських засадах. 23 жовтня 2018 Громадське радіо розпочало марафон зі збору коштів «Чесні новини у час передвиборчої брехні» на платформі «Спільнокошт». До підтримки радіостанції як незаангажованого медіа долучилися співаки Тарас Тополя та Сергій Фоменко, Ірма Вітовська, активіст благодійного руху та журналіст «Радіо «НВ»» Павло Новіков. 2019 року Громадське радіо провело кампанію зі збору коштів на «Спільнокошті» та на американському сайті GoFundMe. На GoFundMe зібрали майже 3000 доларів у рамках кампанії «Чесні новини для України». Окремо на потреби Громадського радіо збирала кошти американська громадська організація «Разом». Програми та подкастиПрограми в ефірі
Подкасти
Раніше виходили на хвилях Громадського радіо
Примітки
Посилання
Сторінки в соцмережах
Інші посилання
|