Гринін Олексій Григорович

Олексій Гринін
Особисті дані
Повне ім'я	Олексій Григорович Гринін
Народження	21 серпня 1919(1919-08-21)
	село Озьори, РРФСР
Смерть	1 липня 1988(1988-07-01) (68 років)
	Москва, СРСР
Поховання	Востряковський цвинтар
Зріст	173 см
Вага	72 кг
Громадянство	СРСР
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
1938 «Динамо» (Москва) 8 (5) 1939—1952 ЦДКА 233 (75)[1] 1952 Команда м. Калінін 4 (0) 1953 МВО 0 (0)
Тренерська діяльність**
1954—1957 ОБО (Львів) 1958—1962 ЦСКА (Москва) школа 1963—1964 СКА (Новосибірськ) 1965 «Терек» 1967 «Кайрат» 1968—1970 «Крила Рад» (Москва) 1971—1973 ЦСКА (Москва) школа 1974 ЦСКА тренер 1975—1988 ЦСКА школа
Звання, нагороди
Звання
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Олексій Григорович Гринін (рос. Алексей Григорьевич Гринин, 21 серпня 1919, село Озьори, Коломенський повіт, Московська губернія, РРФСР — 1 липня 1988, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський футболіст, тренер. Заслужений майстер спорту (1946).

Народився в робочій сім'ї. Батько — Григорій Йосипович, працював столяром-краснодеревщиком, мати — Олександра Іванівна. У Олексія був старший брат Володимир Гринін, який також став футболістом, і дві сестри — Зінаїда і Олександра.

Футболом Олексія захопили рідний дядько Олександр Йосипович і старший брат Володимир. Саме вони привели Олексія в озьорську заводську футбольну команду «Червоне Знам'я», де вони і почали грати в 1934 році.

У 1936 році, наставники Олексія Грініна, старший брат Володимир і тренер озьорських футболістів Михайло Волков, їдуть в Москву для навчання у Вищій школі тренерів. Одночасно вони виступають за основний склад «Динамо» (Москва). В 1937 році, після закінчення школи, Олексій приїжджає в Москву до старшого брата і починає грати за юнацьку команду «Динамо» (Москва). У 1938 році дебютував в основі, провівши в результаті за сезон 8 ігор, в яких відзначився 5 голами.

У 1939 році обидва брати Гриніни переходять в ЦДКА. Грав на позиції правого нападника. Відрізнявся високою швидкістю, наполегливістю, рішучістю, сміливістю, витривалістю, сильно бив з обох ніг, майстерно виконував штрафні та одинадцятиметрові удари. У команді виділявся лідерськими якостями, протягом 5 років (1947—1952) був незмінним капітаном ЦДКА.

Після розформування армійців у 1952 році, виступав за команду міста Калініна, МВО. Всього у вищій лізі чемпіонату СРСР з футболу провів 245 матчів, забив 80 голів (в ЦДКА — 233 матчі, 75 голів).

З 1954 на тренерській роботі. Головний тренер ОБО (Львів) — 1954-57, СКА (Новосибірськ) — 1963 (з липня)-64, «Терека» — 1965, «Кайрата» — 1967 (по вересень), тренер ЦСКА Москва — 1974.

Старший тренер СК «Крила Рад» (Москва) — 1968-70. У 1968 році «Крила Рад» під його керівництвом виграли міську першість Москви.

Тренер школи ЦСКА (Москва) — 1958-62, 1971-73, 1975-88. У 1971 і 1981 роках його команди виступали у фіналах Всесоюзних юнацьких змагань. Найбільш відомий вихованець Гриніна — Володимир Полікарпов.

Похований на Алеї спортсменів Востряковського кладовища в Москві

• Чемпіон СРСР: 1946, 1947, 1948, 1950, 1951
• Срібний призер чемпіонату: 1945, 1949
• Бронзовий призер чемпіонату: 1939
• Володар Кубка СРСР: 1945, 1948, 1951
• Двічі входив у списки кращих гравців сезону.
• Виступав за збірну Москви в 1952 році.
• Член клубу Григорія Федотова: 104 голи

Дружина — Зінаїда Іванівна, син — Олексій, дочка — Євгенія.

• Його ім'ям названо стадіон у рідному підмосковному місті Озьори.
• У 2004 році Олексію Гриніну присвоєно звання "Почесний громадянин міста Озьори.
• Ім'я Гриніна згадується в кінофільмі «Місце зустрічі змінити не можна»:

• З 1990-х років в Озьорах проводиться юнацький турнір імені Олексія Гриніна^[2].

• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Неперевершений правий крайній [Архівовано 20 серпня 2009 у Wayback Machine.]
• Олексій Гринин — гордість Озьорського району [Архівовано 5 листопада 2016 у Wayback Machine.]
• Інтерв'ю з дружиною Гриніна [Архівовано 5 листопада 2016 у Wayback Machine.]