Галісійсько-португальська мова

Галісійсько-португальська мова
Район поширення галісійсько-португальської (Х ст.)
Поширена в	Галісійське королівство,  Астурійське королівство,  Леонське королівство,  Португальське графство і  Португальське королівство
Регіон	Галісія, Португалія
Писемність	Латиниця
Класифікація	Індоєвропейські мови Романські Іберо-романські Західноіберійські
Офіційний статус
Офіційна	Португальське королівство (1290—1400)
Коди мови

Галісі́йсько-португа́льська мова (гал. galego(galaico)-portugués, порт. galego(galaico)-português) — романська мова, що побутувала у IX—XV століттях на північному заході Піренейського півострова, на теренах середньовічної Галісії та Португалії. Також — загальна назва романських говорів XII-XIV століть на теренах Галісії та Португалії. Належала до західних іберо-романських мов індоєвропейської групи. Розвинулася на основі народної латини на території північніше річки Дору, в Галісії й Північній Португалії. В ході Реконкісти поширилася на решту португальської території. Мала писемність на основі латинської абетки. З 1290 року — мова судочинства в Португальському королівстві. Відома завдяки ліричній поезії трубадурів місцевої традиції, найяскравіший представник якої — португальський король Дініш. На основі цієї мови розвинулися фальська і єврейсько-португальська мови. У XV столітті розділилася на дві окремі мови — галісійську і португальську. Мертва мова. Інші назви — ста́ро-галісі́йська, або ста́ро-португа́льська мова.

• Архаїчна галісійська (порт. galego arcaico)
• Архаїчна португальська (порт. português arcaico)
• Галісійсько-португальська (порт. galego-português, galaico-português)
• Прото-галісійсько-португальська (порт. proto-galego-português)
• Середньовічна галісійська (порт. galego medieval, англ. Medieval Galician)
• Середньовічна португальська (порт. português medieval, англ. Medieval Portuguese)
• Старогалісійська, давньогалісійська (порт. galego antigo, англ. Old Galician)
• Старопортугальська, давньопортугальська (порт. português antigo, англ. Old Portuguese)

Традиційно сучасні галісійська та португальська мови трактуються як окремі мови спільного походження.

Водночас існує концепція галісійсько-португальського реінтеграціонізму, в рамках якої:

• входження португальської та галісійської в єдиний мовний простір (діалектний континуум);
• використовується орфографія, наближена до португальської та середньовічної галісійсько-португальської.

• Реінтеграціонізм
• Велика Португалія
• Лузофонія

• Lopes, Graça Videira; Ferreira, Manuel Pedro et al. Sobre as cantigas (порт.). Cantigas Medievais Galego-Portuguesas. Instituto de Estudos Medievais, FCSH/NOVA. Проверено 2 октября 2016.
• Rodríguez, José Luís. O problema dos limites entre as literaturas Galega e Portuguesa na época medieval (порт.) // Cuadernos de Estudios Gallegos. — 1994. — Vol. 41, num. 106. — P. 491—502. — ISSN 0210-847X. — DOI:10.3989/ceg.1994.v41.i106.
• Вольф Е. М. История португальского языка. — Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. — М.: Высшая школа, 1988.
• Нарумов Б. П. Формирование романских литературных языков. Современный галисийский язык. — М.: Наука, 1987.
• Нарумов Б. П. Галисийский язык // Языки мира: Романские языки'. — М. : Academia, 2001. — С. 517—535.
• Поэзия трубадуров: Антология галисийской литературы. — СПб., 1995..

• Galician-Portuguese Intangible Heritage [Архівовано 1 серпня 2015 у Wayback Machine.]
• Galician-Portuguese Intangible Heritage -Videos [Архівовано 12 листопада 2013 у Wayback Machine.]