Вільгельм Кеттлер
Вільге́льм фон Ке́ттлер (нім. Wilhelm von Kettler; 20 липня 1574 — 7 квітня 1640[3]) — герцог Курляндії (1595–1616). Представник німецької династії Кеттлерів. Другий син Готтгарда Кеттлера. Народився в Мітаві, Семигалія. Випускник Ростоцького університету[4]. Помер у Куклові, Померанія. БіографіяВільгельм Кеттлер народився 20 липня 1574 року в Мітаві, в Семигалії, в родині Готтгарда фон Кеттлера, першого герцога Курляндії і Семигалії, та його дружини Анни Мекленбург-Гюстровської. Він був другим сином подружжя. На початку 1590-х років хлопець навчався в Ростоцькому університеті[1]. За батьковим заповітом від 20 травня 1587 року, Вільгельм мусив отримати у 20 років спадок — західну частину герцогства, Курляндію з центром у замку Гольдінген. Але до набуття ним повноліття цією частиною керував його старший брат Фрідріх, що успадкував титул герцога та головував на території усієї Курляндії і Семигалії[1]. Після досягнення Вільгельмом повноліття в 1594 році, відповідно до батькової волі, брати уклали 23 травня 1595 року договір про поділ повноважень у герцогстві Курляндії і Семигалії[1][2][5]. Згідно з договором старший Фрідріх отримував Семигалію з Мітавою, а молодший Вільгельм — Курляндію з Гольдінгеном. Перший став іменуватися герцогом Семигалії, а другий — герцогом Курляндії. За умовами договору створювалися окремі курляндський і семигальські суди, господарські адміністрації та низова судова ланка. Проте герцогство лишалося як єдине політичне ціле, в якому брати були співправителями. Зокрема, збори курлянської і семигальської шляхти мусили проходити спільно в єдиному Ландтазі. Верховний суд так само залишалася спільною інститцією Курляндії та Семигалії[1]. Вільгельм склав присягу на вірність королю Речі Посполитої Сигізмунду ІІІ Вазі й став його васалом[4]. У 1605—1607 роках Вільгельм подорожував закордоном[4]. Після повернення до Курляндії він звернувся до прусського герцога Альберта-Фрідріха видати за нього його доньку Софією фон Гоггенцоллерн. Весілля відбулося 22 жовтня 1609 року в прусській столиці Кенігсберзі[3], після чого молодята переїхали до Гольдінгену[4]. За рік Софія народила сина Якова, але після того померла за декілька тижнів, 24 жовтня 1610 року[4]. Герцог був сильно вражений втратою дружини і відтоді ніколи не одружувався вдруге. Вільгельм брав участь у польсько-шведській війні 1600—1629 років на боці Речі Посполитої. Зокрема, воював зі шведами, що намагалися захопити Ригу, найбільше місто Лівонського герцогства[4]. У своїх володіннях Вільгельм проводив централізацію управління, що призвело до конфлікту із курялндською шляхтою[4]. 10 серпня 1615 року він убив лідерів шляхетської опозиції — братів Магнуса й Гергарда Нольде. 1616 року, за згодою польського короля Сигізмунда ІІІ Вази, Ландтаг Курляндії і Семигалії офіційно позбавив Вільгельма права на престол[1]. Екс-герцог був змушений тікати закородон, до родичів, де намагвся знайти підтримку, щоб повернути собі владу. 1628 року вигнанець отримав політичний притулок в Кукловському замку, в померанського герцога Богуслава XIV. 1632 року, після смерті Сигізмунда ІІІ, Ландатаг повернув Вільгельму титул курляндського герцога, за умови, що він ніколи не повернеться до Курляндії[4]. Дотримання цієї умови гарантувало його синові Якову право стати наступним герцога і реальним правителем Курляндії і Семигалії[4]. Вільгельм Кеттлер помер 7 квітня 1640 року в Куклові, в Померанії, у віці 65-років. Титули
Сім'я
Примітки
Джерела
ПосиланняВікісховище має мультимедійні дані за темою: Вільгельм Кеттлер
|