Вівця (геральдика)
Вівця (фр. mouton) — природна геральдична гербова фігура. За словами Олександра Лакієура, у геральдиці «Вівця символізує лагідність і сільське життя»[1]. Агнець (лат. agnus) — ягня, біблійна і християнська жертовна тварина, одне з алегоричних зображень Христа, символ чистоти, чистої, непорочної жертви — «Агнець Божий». У християнській, особливо в католицькій, символіці — символ християнства. Тому баранчик — емблема невинності, непорочності, лагідності і доброти. За наявності супутніх атрибутів зображення агнця можуть мати різні значення: агнець з хрестом (страждання, смерть), агнець з хоругвою, що йде вправо (перемога), агнець на книзі (Євангеліє). Починаючи з античної епохи, в країнах Європи зображення «золотого руна» — шкури барана з головою, стало символом найвищої цінності. Орден Золотого руна — династичний орден, одна з найдавніших і найпочесніших європейських нагород. У родових гербах українського дворянства зображення барана, що крокує (з піднятою передньою ногою) — як правило, промовистий герб відповідного прізвища (Баранов, Баранський, Баранецький, Барановський). Галерея
Див. такожПримітки
Джерела
ПосиланняВікісховище має мультимедійні дані за темою: Вівця (геральдика) |