Вольські (пол. Wolski, Wolscy) — княжий український, литовський та польські шляхетські роди.
Князі Вольські гербу Погоня
Походив від сина князя Кейстута Патрика.
Гербу Беліна
Шляхетський рід гербу Беліна[1]
Гербу Геральд
Шляхетський рід гербу Геральд[1]
Гербу Гриф
Шляхетський рід гербу Гриф[1]
Гербу Ґодземба
Ймовірно, мали цей герб. Підписувалися «з Русінова».
Гербу Єліта
Шляхетський рід гербу Єліта[1]
Гербу Корвін
Про них не згадував о. К. Несецький.
Гербу Косьцеша
Шляхетський рід гербу Косьцеша[2]
Гербу Лебідь
Шляхетський рід гербу Лебідь[3]. Так звані Дунін-Вольські.
Гербу Лис
Шляхетський рід гербу Лис[4]
Гербу Любич
Шляхетський рід гербу Любич[4]
Гербу Наленч
Шляхетський рід гербу Наленч[4]
Гербу Новина
Шляхетський рід гербу Новина[4]
Гербу Одровонж
Шляхетський рід гербу Одровонж[4]
Гербу Огоньчик
Шляхетський рід гербу Огоньчик[5]
Гербу Остоя
Шляхетський рід гербу Остоя[5]
Гербу Побуг
Шляхетський рід гербу Лис[5]
Гербу Погоня
Шляхетський княжий рід гербу Погоня[6]
Гербу Півкозич
Шляхетський рід гербу Полукоза[7]. Були власниками Підгайців. За Каспером Нєсєцьким, походили з Ґовартової Волі Сохачевської землі Равського воєводства.
- Якуб Вольський — у 1461 році Ян (Іван) та Олександр Горайські («брати неподільні») надали йому багате війтівство[8]
- Міколай Вольський — каштелян равський
- Миколай (ІІ) (†1548) — син Міколая, каштеляна равського, закінчив Краківський університет, 1503 — прийнятий на службу до великого коронного канцлера Яна Ласького, був у Єрусалимі 1511—1512, де вступив до ордену лицарів Гробу Господнього; після того — каштелян сохачевський; брав участь у битві під Оршею у вересні 1514 року; 9 травня 1518 іменований охмістром (управителем палацу) королеви Бони. Одружився 1521 з Анною Глинкою (пол. Glinka), родичкою Яна Ласького. У 1534 р. викупив місто Підгайці з маєтками (Підгаєцьким ключем) в єпископа РКЦ Якуба Бучацького за 10 000 флоринів.[9] Помер 18 травня 1548 р. Його сини — Станіслав, Міколай, Зиґмунт.
- Станіслав Вольский «на Підгайцях» (1523—1566) — син Міколая Вольського (ІІ), дідич Підгайців, каштелян сандомирський, староста кшепицький, у 1563—1566 надвірний коронний маршалок, близький до короля Зиґмунта ІІ Августа. Був одружений двічі: у першому шлюбі мав дочку, в другому — з Барбарою з Тарновських (померла 1570 року), донькою сандомирського воєводи Станіслава «Спитка» Тарновського (1514—1568) — синів Міколая, Яна, дочок Зофію і Катажину[10]
- Міколай (ІІІ) (†1567) — син Міколая (ІІ), пробощ Плоцька, біскуп холмський (1561—1562), з 1562 — біскуп куявський. Радник короля Зиґмунта Августа у закордонних справах.
- Зиґмунт — син Міколая (ІІ), каштелян черський, староста варшавський, одружений з Варварою з Глібовичів. Діти — Міколай — каштелян вітебський, дідич Кремінниці (ВКЛ), Казімєж, Марцін — підкоморій коронний;
Гербу Помян
Шляхетський рід гербу Помян[5]
Гербу Прус
Шляхетський рід гербу Прус[15]
Гербу Равич
Шляхетський рід гербу Равич[16]
Гербу Роля
Шляхетський рід гербу Роля[16]
Гербу Топор
Шляхетський рід гербу Топор[17]
Гербу Штемберг
Шляхетський рід гербу Штемберг[16]
Гербу Юноша
Шляхетський рід гербу Юноша[2]
Також
Примітки
Джерела
Посилання