Вища нормальна школа (фр.École normale supérieure) на вулиці Ульм у Парижі — один із найпрестижніших навчальних закладів Франції. Серед випускників школи 12 лауреатів Нобелівської премії, 9 нагороджені медаллю Філдса.
ВНШ в Парижі є частиною Вищої нормальної школи разом з Вищою школою нормальної в Кашані та Вищою нормальної школою в Ліоні. Проте саме паризька ВНШ внаслідок тривалого терміну існування та її великого престижу, в законодавчих або нормативних текстах називається просто «Вищою нормальною школою» без уточнень, що йдеться саме про паризьку школу.
Нинішня ВНШ була створена в результаті злиття в 1985 році Паризької Вищої нормальної школи і Севрської жіночої Вищої нормальної школи. До злиття шкіл жінки мали право проходити конкурс в паризькій ВНШ. Два чудових приклади — Симона Вейль, що перейшла з жіночої ВНШ до паризької 1928 році, та жінка-академік Жаклін де Ромії — в 1933 році.
Зараз, відповідно до декрету від 26 серпня1987 року, «Вища нормальна школа на високому культурному й науковому рівні освіти готує учнів до роботи в галузі фундаментальних або прикладних наукових досліджень, до викладання в університетах і на підготовчих курсах вищої школи, а також в середній освіті і, загалом, до служби в державній адміністрації та адміністративно-територіальних утвореннях, їхніх публічних установах і на підприємствах».
Наука та освіта
Паризька ВНШ відрізняється від інших вищих шкіл Франції тим, що тут пропорційно займаються і гуманітарними, і природничими науками. Через це ВНШ складається з гуманітарного відділення та відділення природничих наук. У кожному відділенні є свій заступник директора (directeur adjoint) і директор навчальної частини.
Collectif, Les Normaliens peints par eux-mêmes, Chamerot et Renouard, 1895
Paul Dimoff, La Rue d'Ulm à la Belle époque (1899—1903), imp. G. Thomas, 1970
François Dufay et Pierre-Bertrand Dufort, Les normaliens. De Charles Péguy à Bernard-Henri Lévy, un siècle d'histoire, JC Lattès, 1993 (ASIN 2709613077);
Edouard Herriot, Normale, Société nouvelle d'édition, 1932
Michèle Ferrand, Françoise Imbert et Catherine Marry, L'Excellence scolaire: une affaire de famille. Le cas des normaliennes et normaliens scientifiques, L'Harmattan, coll. «Bibliothèque de l'éducation», 1999 (ISBN 2-7384-8221-X);
Pascale Hummel, Humanités normaliennes. L'enseignement classique et l'érudition philologique dans l'École normale supérieure au ((s-| XIX | e)), Belles Lettres, coll. «Études anciennes», n ° 298, 1995 (ISBN 2-251-32645-6);
Pascale Hummel, Regards sur les études classiques au XIXe siècle. Catalogue du fonds Morante, Paris, Presses de l'École normale supérieure, 1990.
Pascale Hummel, Pour une histoire de l'École normale supérieure: sources d'archives (1794—1993), en collaboration avec A. Lejeune et D. Peyceré, Paris, Archives nationales — Presses de l'École normale supérieure, 1995.
Nicole Masson, L'École normale supérieure: les chemins de la liberté, Gallimard, coll. «Découvertes», 1994 (ASIN 2070532844);
Alain Peyrefitte, Rue d'Ulm. Chroniques de la vie normalienne, Fayard, 1994 (réed.);
