Великий Куяльник

Великий Куяльник
Великий Куяльник поблизу села Северинівки
46°45′11″ пн. ш. 30°36′12″ сх. д. / 46.753083° пн. ш. 30.603418° сх. д. / 46.753083; 30.603418
Витік	південно-східна частина м. Подільська
• координати	47°42′20.318″ пн. ш. 29°34′31.487″ сх. д. / 47.70564389° пн. ш. 29.57541306° сх. д. / 47.70564389; 29.57541306
Гирло	Куяльницький лиман Чорного моря
• координати	46°47′24.9″ пн. ш. 30°35′43.0″ сх. д. / 46.790250° пн. ш. 30.595278° сх. д. / 46.790250; 30.595278
Країни:	Україна
Регіон	Одеська область
Довжина	150 км
Площа басейну:	1 860 км²
Притоки:	Суха Журівка, Силівка, Кошкова (ліві)
Медіафайли у Вікісховищі

Вели́кий Куя́льник (Малий Хаджибей^[1]) — річка в Україні, в межах Подільського і Березівського районів Одеської області. Впадає в Куяльницький лиман (басейн Чорного моря).

Довжина 150 км, площа басейну 1 860 км². Долина завширшки до 3,5 км, у середній та нижній течії глибока, з крутими схилами, порізаними ярами та балками. Заплава завширшки до 1 км. Річище звивисте, завширшки до 5 м, іноді пересихає, в холодні зими перемерзає. Похил річки 0,7 м/км. Споруджена велика кількість ставків, у результаті стік води в Куяльницький лиман знизився, що приводить до його поступового обміління. Живлення річки не тільки снігове, також є джерела (замулені, якщо, влітку міліє). На великій протяжності річка зарегульована.

Великий Куяльник бере початок на південно-східних схилах Подільської височини, в південно-східній частині міста Подільська. Тече переважно на південний схід, у пониззі — на південь. Впадає в Куяльницький лиман на південь від села Северинівки.

На річці розташовані селища Ширяєве, Іванівка, село Петровірівка і багато інших сіл.

У Великий Куяльник впадають річки Суха Журівка, Силівка, Кошкова (ліві), а також бл. 40 менших річок сумарною протяжністю 280 км.

Згідно з описами Геродота клімат північного Причорномор'я понад 2 тисячі років тому був набагато вологішим за сучасний. У той час Великий Куяльник був повноводнішою річкою. В гирлі знайдені залишки грецького поселення III-IV століть до н. е. і декілька скіфських курганів. З часом гирло річки перетворилося на затоку Чорного моря, що відділилася від моря за рахунок пересипу з морського і річкового піску. Відділення відбулося приблизно в XIV столітті, після цієї події на місці колишньої затоки сформувався Куяльницький лиман.

В долині річки розташований ландшафтний заказник Верхній ліс.

• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.

• ВЕЛИ́КИЙ КУЯ́ЛЬНИК [Архівовано 13 травня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ

Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.