Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Велика Ногайська Орда

Увага: Не вказане значення "common_name"
Увага: Не вказане значення "continent"

Помилка: Не вказано назву(и)
Ногайська Орда Flag
Life span?
Столиця
Державний устрій Не вказано
Історія
 - Засновано Введіть дату заснування
 - Ліквідовано Введіть дату зникнення
Попередник
Наступник
Ногайська Орда
Московське царство
Мала Ногайська Орда
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Велика Ногайська Орда
Карта Московії, опублікована Герберштейном в 1549 р.

Велика Ногайська Орда (Великі Ногаї) — держава ногайців (ногаїв), що виділилася у 2-й половині XVI сторіччя з Ногайської Орди. У 1634 році ногаї Великої Орди переселилися на правобережжя Волги, де кочували з Казиєвою Ордою (Малими ногаями).

Історія

В 1557 році бей Ногайської Орди визнав себе васалом московського царя Івана Грізного. Через це Ногайська Орда розділилася на:

  • Велику Ногайський Орду (Великі Ногаї), що залишилася у Степовому Заволжі,
  • Казиєву Орду (Мала Ногайська Орда, Малі Ногаї, Казиїв улус, Кубанська Орда), що не побажала визнати московський сюзеренітет й відкочувала на чолі Кази-мірзи на захід у Надозів'я[1] й на Кубань.

Однак, дипломат Священної Римської імперії мунд фон Герберштейн на своїй карті Московії, опублікованій ще в 1549 році, поміщає ногайських татар (Nagayske Tartare) в пониззі Волги по обох берегах (див. правий нижній край карти).

У 1577 році столиця Орди, Сарайчик, був узятий московським військом князя Срібного-Оболенського. Кінець Орді як самостійному утворенню поклали нескінченні внутрішні сутички. Вадим Трепавлов виділяє три Смути й агонію Орди[2]. Природно, що початком слабкості держави скористалися суперники Ногайської Орди.

На початку XVII століття ногайські кочовища по обох берегах Яїка до Волги заселили калмики. У 1628-1630 роках калмики на чолі з Хо-Урлюком напали на Велику Ногайську Орду й зайняли межиріччя Волги та Яїка[3].

У 1634 році калмики знову напали на Велику Ногайський Орду й розгромили її, винищивши частину ногаїв; решта була змушена перебратися на правобережжя Волги й кочувати з Казиєвою ордою[1].

В кінцевому підсумку, ногайці перекочували у Передкавказзя.

Примітки

  1. а б Заволжье и его обитатели пять веков назад [Архівовано 20 квітня 2019 у Wayback Machine.] // Мокеев А., Иванов Р. Всё о Самаре [Архівовано 26 жовтня 2019 у Wayback Machine.] : Виртуальная экскурсия, представленная на одноимённый международный виртуальный конкурс детского творчества [Архівовано 25 квітня 2019 у Wayback Machine.], проводимый Академией информатизации образования, Воронежской секцией Академии педагогических и социальных наук и Воронежскии государственным педагогическим университетом в 1998−2001. — Сайт Воронежского государственного педагогического университета (www.vspu.ac.ru) [Архівовано 5 травня 2012 у Wayback Machine.]п
  2. Трепавлов В. В. История Ногайской Орды. — ISBN 5-02-018193-5.
  3. [Илишкин М. Г. Участие ойрат-калмыков в политической истории Тибета // Сайт «Буддизм в Калмыкии»[[Шаблон:07|п]]. Архів оригіналу за 23 березня 2016. Процитовано 3 травня 2019. {{cite web}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка) Илишкин М. Г. Участие ойрат-калмыков в политической истории Тибета // Сайт «Буддизм в Калмыкии»п]
Kembali kehalaman sebelumnya