ВапноВапно́ — оксид кальцію — СаО. Сингонія кубічної форми. Вид гексоктаедричний. Густина 3,3. Твердість 3-5. Безбарвний (у шліфах). Природний оксид кальцію знайдено у вапнистих породах з лави Везувію. ЕтимологіяСлово вапно походить від д.-рус. вапьно («вапно», однокореневе слово вапь вживалося в значенні «фарба»), і далі від прасл. *vapьno. Вважається спорідненим з прусськ. woapis, латис. vãpe. Також припускають запозичення з грец. βαφή[1]. КласифікаціяНегашене вапно — СаО — це неорганічна бінарна сполука кальцію й кисню. Будівельним вапном називають в'яжучу речовину, яку одержують шляхом випалювання нижче температури спікання карбонатних гірських порід — крейди, вапняку, доломіту тощо. Вирізняють:
Див. такожПримітки
Література
Посилання
|