uk Білогора

	Білогора
	Краєвид у Пуричанах поблизу Б'єловара
	45°52′58″ пн. ш. 17°07′18″ сх. д. / 45.882728° пн. ш. 17.121592° сх. д.
Країна	Хорватія
Тип	гірський хребет і височина
	Білогора Білогора (Хорватія)
	Білогора у Вікісховищі

Білогора (хорв. Bilogora, також Bilo-gora, Bilogorje, або Bilo-gorje) — низький розлогий гірський хребет завдовжки близько 80 км на півночі центральної Хорватії із найвищою лісистою вершиною Райчевиця (309 м над рівнем моря) у його північній частині.

Складається з серії пагорбів і невеличких рівнин, а також коротких, низьких, округлих хребтів і вершин, які простягаються вздовж південно-західного краю Подравини з північного заходу на південний схід.

Ім'я гірського масиву відобразилося в назві однієї з 20 жупаній Хорватії з центром у прилеглому місті Б'єловар — Б'єловарсько-Білогорської жупанії. Крім неї, хребет міститься також на території Копривницько-Крижевецької жупанії та Вировитицько-Подравської жупанії.

Білогора географічно лежить між річками Драва і Сава та є місцем витоку менших річок Чесми, Глоговниці та Ілови.

Вважається найнижчою гірською областю Хорватії, але водночас найбільшою за площею. Служить вододілом, що розділяє водозбірні басейни Сави і Драви.

Унаочнення форми Білогори, включаючи середню ширину та висоти

На Білогорі розташовано вимірювальну станцію Державного гідрометеорологічного інституту Хорватії.^[1]

Примітки

↑ Ostroški, Ljiljana, ред. (грудень 2015). Statistički ljetopis Republike Hrvatske 2015 [Statistical Yearbook of the Republic of Croatia 2015] (PDF). Statistical Yearbook of the Republic of Croatia (хор.) (англ.). Т. 47. Zagreb: Croatian Bureau of Statistics. с. 56. ISSN 1333-3305. Процитовано 27 грудня 2015.

[1] Ostroški, Ljiljana, ред. (грудень 2015). Statistički ljetopis Republike Hrvatske 2015 [Statistical Yearbook of the Republic of Croatia 2015] (PDF). Statistical Yearbook of the Republic of Croatia (хор.) (англ.). Т. 47. Zagreb: Croatian Bureau of Statistics. с. 56. ISSN 1333-3305. Процитовано 27 грудня 2015.

[1]