Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Бурячок Андрій Андрійович

Андрій Андрійович Бурячок
Народився24 серпня 1925(1925-08-24)
с. Ощів Грубешівського повіту, нині Польща Польща
Помер14 вересня 2008(2008-09-14) (83 роки)
Київ
Місце проживанняКиїв
КраїнаУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьмовознавець, філолог, лексикограф, викладач університету
Alma materЛьвівський університет
Галузьмовознавство, лексикографія
ЗакладІнститут мовознавства НАН України
Посадапровідний науковий співробітник
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор наук
Нагороди
Державна премія СРСР

Бурячок Андрій Андрійович (24 серпня 1925, с. Ощів Грубешівського повіту, нині Польща) — 14 вересня 2008, Київ) — український мовознавець. Доктор філологічних наук (1984).

Біографія

Закінчив Львівський університет, працює в Інституті української мови НАН України.

Працював 19541957 у Київському педагогічному інституті; з 1957 — в Інституті мовознавства HAH України; з 1991 — провідний науковий співробітник Інституту української мови HAH України.

Водночас (з 1993) — професор Духовної академії УПЦ Київського патріархату.

Делегат установчої конференції ДПУ (вересень 1990, м. Теребовля).

Наукова діяльність

Автор

праці з лексикології, лексикографії, діалектології:

  • «Назви спорідненості і свояцтва в українській мові» (1961),
  • «Формування спільного фонду соціально-політичної лексики східнослов'янських мов» (1983).

Редактор, співавтор, упорядник

  • «Словника української мови» в 11 томах (т. 1, 1970; т. 4, 1973; т. 10, 1979; Державна премія СРСР, 1983) — один з редакторів
  • «Словника українських рим» (1979) — співавтор (з І. Гуриним).
  • «Довідника з українського правопису» (3-є вид. — 1984) — один з упорядників.
  • «Російсько-українського словника для військовиків» (1995) — співавтор і один з редакторів.
  • «Словника синонімів української мови» (т. 1-2, 1999—2000) — співавтор і один з редакторів.

Керівник робочої групи

  • Керівник робочої групи підготовки 3-го (1990) і 4-го (1993) видань «Українського правопису» та ін.

Укладач словників

  • «Орфографічний словник української мови» (1996, 2002),
  • «Українсько-російський словник» (2000),
  • «Орфографічний словник учня» (2001),
  • «Російсько-український транслітерований словник власних імен і найпоширеніших прізвищ» (2001) та ін.

Література

Kembali kehalaman sebelumnya