Боз-арБоз-ар (від фр. beaux-arts — красні мистецтва) — одна з назв архітектури пізнього історизму у Франції та деяких інших країнах. Виник як альтернатива до «романтичних» стилів (насамперед неоготики) та бідермаєру через спробу відродити та переосмислити спадщину ренесансу, бароко, ампіру. Поява нового стилю була історично пов'язана зі створенням Другої імперії у Франції. Шарль Гарньє з чималою долею підлабузництва назвав боз-ар «стилем Наполеона III». Термін має локальне вживання. За межами Франції він використовується у США та Канаді, тоді як у світі серед мистецтвознавців поширений термін «еклектика», який використовував і Гарньє. Архітектурі боз-ара і справді притаманне еклектичне використання історичних реплік, нагромадження декоративних елементів і водночас прагнення симетрії та ієрархії «шляхетних» та утилітарних просторів. Саме цьому навчали в Вищій школі красних мистецтв у Парижі, яка перетворилася на головну світову «лабораторію» боз-ару. Найвідоміші будівлі в стилі боз-ар у Франції: Найвідоміші будівлі в стилі боз-ар за межами Франції:
Споріднений з боз-аром стиль у живописі часто називають академізмом (у вузькому значенні, оскільки до академічного живопису часто зараховують живопис класицизму і навіть ренесансу). Галерея
Література
Посилання
|