Бинт
Бинт — це медичний виріб з особливої тканини (природної чи синтетичної), що застосовують для накладання пов'язок, перев'язування ран. Загальний описКласичний бинт виготовлено з білої марлі (бавовняної), густиною 12x12 ниток на 1 см², скрученої у невеличкі рулони[1]. Бинти можуть бути різної ширини — 3, 5, 7, 10, 14, 16 см; різної довжини- 1, 1.5, 3, 5, 7 м, різної густини. Також бинти можуть бути суцільно плетені та нарізні. Нарізні бинти виготовляються з широкого рулону намотаної марлі, який розрізають відповідно до необхідної ширини. Однак їх недоліком є те, що бокові краї такого бинту містять велику кількість обрізаних ниток, що вкрай незручно при накладанні пов'язок. Але такий метод виготовлення набагато дешевший і реалізувати технологічно легше, а отже для бинта одноразового використання підходить як найкраще. Деякі види густих бинтів називають бандаж (фр. bandage). Види бинтівУсі бинти поділяють на дві групи: стерильні та нестерильні. Стерильні бинти пакують у пергаментний папір або у водонепроникний синтетичний матеріал.
Також є бинти стрічкові (густіше стандартного), термоеластичні(з пластмас та полімерів з термопам'яттю), існують особливі види бинтів, наприклад: самофіксовані, з лікувальним речовинами (охолоджувальні та інш.), водонепроникні та інші. Як допоміжний матеріал, при використанні бинту, застосовують лейкопластири, марлеві серветки, тампони. Див. такожПримітки
Література
|