Амедео Наццарі

Амедео Наццарі
Ім'я при народженні	італ. Amedeo Carlo Leone Buffa
Народився	10 грудня 1907(1907-12-10)[1][2][…] Кальярі, Італія[1]
Помер	6 листопада 1979(1979-11-06) (71 рік), 7 листопада 1979(1979-11-07)[3] (71 рік) або 5 листопада 1979(1979-11-05)[4] (71 рік) Рим, Італія[1] ниркова недостатність[5]
Поховання	Кампо Верано
Громадянство	Італія  Королівство Італія
Діяльність	актор, сценарист, актор театру, кіноактор
Роки діяльності	з 1935
У шлюбі з	Irene Gennad
Діти	Evelina Nazzarid
Членство	масонство
IMDb	nm0623443
Амедео Наццарі у Вікісховищі

Амедео Наццарі ​​(італ. Amedeo Nazzari; 10 грудня 1907, Кальярі, Сардинія, Італія — 5 листопада 1979, Рим, Італія) — італійський актор театру і кіно. Лауреат Премії «Срібна стрічка» за кращу чоловічу роль (1946—1947). Лауреат національної кінопремії «Давид ді Донателло» (1979). Зірка італійського кіно в 1940-х — 1950-х роках

АмедеоНаццарі ​​був одним з провідних представників класичного італійського кіно, часто вважався місцевим варіантом австралійсько-американської зірки Ерола Флінна. Хоча він став зіркою у часи, коли в Італії правили фашисти, популярність Наццарі ​​тривала і в післявоєнні роки.

Кар'єру в кіно почав в 1935 році. Дебютував у фільмі «Ginevra degli Almieri». Його перша екранна роль відбулася в фільмі «Кавалерія» (1936), продовжив в кінострічці «Братами Кастильони» (1937). Його прорив стався в 1938 році після ролі у фільмі «Лучано Серра, пілот» (1938), де він зіграв ветерана Першої світової війни, який повертається, щоб битися за Італію під час абіссінським війни.

Наццарі ​​був перетворений на кумира публіки, став найприбутковішою кінозіркою італійського кіно.

Це незавершена стаття про італійського актора або акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.