Адміністративний поділ АвстраліїАвстралія складається з шести штатів (англ. state) та кількох територій (англ. territory). Штати
Материкові території
З 1926 до 1931 року існувала територія Центральна Австралія, розташована між 20-ю і 26-ю паралелями пд.ш., потім включена до складу Північної Території. Зовнішні територіїНаселені:
Безлюдні:
Населення
СтатусСучасні штати існували як окремі британські колонії до створення австралійської федерації (1901). Їх статус і повноваження визначені у Австралійській конституції. Території, з точки зору Конституції, напряму підпорядковуються уряду Австралійського Союзу. Австралійський парламент має законодавчі повноваження стосовно територій, яких у нього немає відносно штатів. Зокрема, федеральний парламент може скасувати будь-яке рішення парламенту території. Органи самоврядування (парламенти) є лише у трьох територіях — у Північній Території, на острові Норфолк й на території федеральної столиці. У всіх штатах і материкових територіях є свої парламенти (однопалатні у Квінсленді і територіях, двопалатні — у решті штатів). Глави урядів штатів називаються прем'єрами (англ. Premiers), територій — головними міністрами (англ. Chief Ministers). Королева представлена у штатах губернаторами (англ. Governors), що призначаються королевою за поданням прем'єр-міністра штату. У Північній території й на острові Норфолк королева представлена адміністраторами (англ. Administrators), яких призначає генерал-губернатор Австралії (англ. Governor-General). Австралійська Столична Територія не має ані губернатора, ані адміністратора. Стосовно цієї території кількома повноваженнями (право розпуску законодавчих зборів тощо) користується генерал-губернатор Австралії. Історія1770 року Джеймс Кук відкрив східне узбережжя Австралії, яке назвав Новим Південним Уельсом і проголосив британським володінням. Після втрати американських колоній Британія відкриває тут колонії для засланих. Британська колонія Новий Південний Уельс (New South Wales) починається з поселення, яке пізніше отримало назву Сідней, заснованого 26 січня 1788 року. Земля Ван-Дімена (сучасна Тасманія) була заселена у 1803 році й стала окремою колонією 1825 року. У 1829 році Британія приєднала решту континенту (сучасну Західну Австралію). На частині первинної території Нового Південного Уельсу були створені нові колонії: У 1863 році було утворено Північну Територію як частину колонії Південна Австралія. Вікторія і Південна Австралія були засновані як «вільні колонії», оскільки там не було засланців. Західна Австралія також була «вільною», але згодом стала приймати засланців у зв'язку з гострою нестачею робочої сили. Заслання до Австралії були поступово припинені у період з 1840 до 1868 року. Зі здобуттям британськими колоніями в Австралії самостійності 1 січня 1901 року було утворено Австралійську федерацію на правах домініону. Австралійська столична територія (Australian Capital Territory) була виділена зі штату Новий Південний Уельс у 1911 році для розміщення нової столиці Канберри (з 1901 до 1927 року столицею Австралійської Федерації був Мельбурн). Північна Територія виділилась із Південної Австралії також у 1911 році. ПриміткиПосилання
|