Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Імператор Ґо-Мідзуноо

Імператор Ґо-Мідзуноо
яп. 後水尾天皇
Народився29 червня 1596(1596-06-29)
Кіото, Японія
Помер11 вересня 1680(1680-09-11) (84 роки)
Кіото, Японія
ПохованняTsuki no wa no misasagid
КраїнаЯпонія
Діяльністьсуверен
Знання мовяпонська
Титулімператор Японії
Посадаімператор Японії
РідІмператорський дім Японії
БатькоІмператор Ґо-Йодзей
МатиКоное Сакіко
РодичіHachijō-no-miya Toshitada-shinnōd і Fushimi-no-miya Kunimichi-shinnōd[1]
Брати, сестриTeishi-naishinnōd, Konoe Nobuhirod, Takamatsu-no-miya Yoshihito-shinnōd, Ichijō Akiyoshid, Gyōnen-hosshinnōd, Jiin-hosshinnōd, Kakushin-hosshinnōd, Dōkō-hosshinnōd і Ryōjun-nyūdōshinnōd
У шлюбі зTokugawa Masakod, Yotsukod, Fujiwara no Mitsukod, Kushige Takakod, Sono Kunikod, Йоцуцудзі Цуґуко і Мінасе Удзіко
ДітиІмператор Мейсьо, Onna Ni no miyad, Akiko-naishinnōd, Yoshiko-naishinnōd, Імператор Ґо-Комьо, Shuchō-hosshinnōd, Sōchō-joōd, Kamo-no-miyad, Bunchi-joōd, Teruko-naishinnōd, Імператор Ґо-Сай, Richū-joōd, Yasuhito, Prince Hachijōd, Gyōjo-hosshinnōd, Tsuneko-naishinnōd, Імператор Рейґен, Sukehito-shinnōd, Принц Сьодзьо, Принцеса Бунсацу і Принцеса Нії
Автограф

Імператор Ґо-Мідзуноо́ (яп. 後水尾天皇, ごみずのおてんのう, ґо-мідзуноо тенно; 29 червня 1596 — 11 вересня 1680) — 108-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 9 травня 1611 — 22 грудня 1629[2].

Біографія

Імператор Ґо-Мідзуноо народився 29 червня 1596 року. Він був третім сином Імператора Ґо-Йодзея. Матір'ю хлопчика була фрейліна Коное Сакіко, донька великого державного міністра Коное Сакіхіси. Новонародженому дали ім'я принц Сан[3].

1 лютого 1601 року Сана проголосили Імператорським принцом[4]. 5 лютого 1611 року він пройшов церемонію повноліття та отримав ім'я Котохіто[4].

9 травня 1611 року, у зв'язку зі зреченням Імператора Ґо-Йодзея, Котохіто успадкував трон, а 24 травня того ж року пройшов церемонію інтронізації[4]. Оскільки йому протегував покійний сьоґун Токуґава Ієясу, стосунки Котохіто з батьком були напруженими[3].

За правління Імператора Ґо-Мідзуноо сьоґунат Токуґава видав ряд законів, які обмежували політичні права і традиційні привілеї Імператорського двору та столичної аристократії. Серед них найголовнішим були «Заборони Імператору та аристократичним родам» 1615 року. Вони ставили Імператорський двір у повну залежність від Кіотського намісника сьоґунату, а Імператора — від радників та зв'язкових із сьоґунатом[3].

1620 року сьоґунат змусив Імператора Ґо-Мідзуноо одружитися з Токуґавою Кадзуко, донькою 2-го сьоґуна Токуґави Хідетади. Початково вона мала статус наложниці, однак під тиском самурайського уряду монарх був змушений надати їй титул Імператриці. Це була перша Імператриця з самурайського роду від часів Тайра но Токуко, доньки міністра Тайра но Кійоморі[3]. 1627 року сьоґунат знову завдав шкоди авторитету Імператора Ґо-Мідзуноо під час «інциденту з пурпуровими рясами», проголосивши нелегітимними ряд монарших рескриптів. Він також засвідчив свою зневагу до двору, відправивиши на Імператорську аудієнцію пані Касуґу, годівницю 3-го сьоґуна Токуґави Ієміцу, яка не мала ні титулу, ні чиновницького рангу[3].

22 грудня 1629 року ображений Імператор Ґо-Мідзуноо зрікся престолу і прийняв титул Верховного Імператора[4]. Трон перейшов його 6-річній доньці, яка прийняла ім'я Імператора Мейсьо. Оскільки її матір'ю була Токуґава Кадзуко, батько заронив їй виходити заміж, а після настання повноліття відав у монастир. Перед постригом він змусив доньку передати трон її єдинокровному брату Цуґухіто, що прийняв Імператору Ґо-Комьо. У відставці Імператор Ґо-Мідзуноо завідував справами двору протягом правління своїх синів — Імператорів Ґо-Комьо, Ґо-Сая і Рейґена[3].

За життя Імператор Ґо-Мідзуноо вивчав японську літературу, поезію та історію. Під псевдонімом Ґьокуро — «Самоцвітна роса» — він видав поетичну «Збірку чайчиного гнізда»[5]. Монарх також був майстром ікебани та садівництва. Сад, створений за його проєктом в Імператорській віллі Сюґакуїн, вважається одним з найкращих зразків японського паркового мистецтва 17 століття[3]. Поряд з цим відставний Імператор цікавився буддизмом і 1651 року постригся у ченці під іменем Ендзьо.

11 вересня 1680 року Імператор Ґо-Мідзуноо у 85-річному віці. Його поховали в гробниці Цукінова[6], на території монастиря Сенрюдзі в районі Хіґасіяма, в Кіото.[3][7].

Генеалогічне дерево

 
(107) Ґо-Йодзей
 
(108) Ґо-Мідзуноо
 
(109) Мейсьо
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Нобухіро
 
 
(110) Ґо-Комьо
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йосіхіто
 
 
(111) Ґо-Сай
 
Юкіхіто
 
Тадахіто
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Акійосі
 
 
(112) Рейґен
 
(113) Хіґасіяма
 
(114) Накамікадо
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йоріхіто
 
 
Наохіто
 
 
 
 
 
 
 
 
Йосіко
 


Родина

Батько: Імператор Ґо-Йодзей (1571—1617)    107-й Імператор Японії.
Мати: Коное Сакіко (1575—1630)    донька Коное Сакіхіси, названа донька радника Тойотомі Хідейосі.
Головна дружина: Токуґава Кадзуко (1607—1678)    Імператриця. 5-а донька 2-го сьоґуна Токуґави Хідетади. Інше ім'я: Тофукумон-ін[8].
   2-й син:   Сукехіто[9] (1626—1628)
   3-й син:   Вака[10] (1628)
   2-а донька:   Окіко[11] (1623—1696)    109-й Імператор Японії (Імператор Мейсьо).
   3-а донька:   Акіко[12] (1625—1651)    дружина радника Коное Хісацуґу.
   4-а донька:   Акіко[13] (1629—1675)    прийняла чернечий постриг 1638 року..
   6-а донька:   Йосіко[14] (1632—1696)    дружина радника Нідзьо Міцухіри.
   7-а донька:   Кіку[15] (1633—1634)
Дружина: Соно Міцуко (1602—1656)    Фрейліна. Донька тимчасового старшого радника Соно Мототади. Інше ім'я: Мібу-ін[16].
   4-й син:   Цуґухіто[17] (1633—1654)    110-й Імператор Японії (Імператор Ґо-Комьо).
   6-й син:   Сютьо[18] (1634—1680)    прийняв чернечий постриг 1647 року.
   10-а донька:   Ґенсьо[19] (1637—1662)    прийняла чернечий постриг 1646 року.
   11-а донька:   Сотьо[20] (1639—1678)    прийняла чернечий постриг 1654 року.
   13-а донька:   Кацура[21] (1641—1644)

}}

Дружина: Йоцуцудзі Йоцуко (1602—1656)    Фрейліна. Донька тимчасового старшого радника Йоцуцудзі Кінто. Інше ім'я: Мейкьо-ін[22].
   1-й син:   Камо[23] (1618—1622)
   1-а донька:   Бунті[24] (1619—1697)    дружина тимчасового старшого радника Такацукаси Норіхіри. Прийняла чернечий постриг 1640 року.
Дружина: Кусіґе Такако (1604—1685)    Фрейліна. Донька лівого генерала Імператорської гвардії Кусіґе Такамуне. Інше ім'я: Хосюнмон-ін[25].
   5-й син:   невідомий (1633)
   8-й син:   Наґахіто (1637—1685)    111-й Імператор Японії (Імператор Ґо-Сай).
   9-й син:   Сьосін (1639—1696)    прийняв постриг 1647 року.
   11-й син:   Ясухіто[26] (1643—1665)    3-й голова роду принців Кацура.
   13-й син:   Докан[27] (1647—1676)    прийняв постриг 1652 року.
   5-а донька:   Рісьо[28] (1631—1656)    прийняла чернечий постриг 1644 року.
   8-а донька:   Теруко[29] (1634—1727)    прийняла чернечий постриг 1663 року.
   12-а донька:   Маса[30] (1640—1641)
   14-а донька:   Рітю[31] (1641—1689)    прийняла чернечий постриг 1656 року.
Дружина: Соно Куніко (1624—1677)    Фрейліна. Донька тимчасового старшого радника Соно Мотонарі. Інше ім'я: Сінкоґімон-ін[32].
   10-й син:   Ґьодзьо[33] (1640—1695)    прийняв чернечий постриг 1650 року.
   14-й син:   Сінкей[34] (1649—1706)    прийняв чернечий постриг 1659 року.
   16-й син:   Сонсьо[35] (1651—1694)    прийняв чернечий постриг 1660 року.
   19-й син:   Сатохіто (1654—1732)    112-й Імператор Японії (Імператор Рейґен).
   15-а донька:   Цунеко[36] (1642—1702)    дружина великого державного міністра Коное Мотохіро.
   17-а донька:   Ейко[37] (1657—1686)    прийняла постриг 1667 року.
Дружина: Йоцуцудзі Цуґуко (?—?)    Фрейліна. Донька тимчасового старшого радника Йоцуцудзі Суецуґу..
   12-й син:   Сонко (1645—1680)    2-й настоятель монастиря Тіон'їн.
   18-й син:   Сей'їн (1651—1680)    183-й і 186-й патріарх секти Тендай.
   16-а донька:   Бунсацу[38] (1654—1683)    прийняла чернечий постриг 1663 року.
Дружина: Мінасе Удзіко (?—?)    Прислужниця. Донька тимчасового середнього радника Мінасе Удзінарі.
   7-й син:   Сьодзьо (1637—1678)    22-й настоятель монастиря Ніннадзі.
   9-а донька:   Нії (1635—1637)    померла в дитинстві.

Примітки

  1. ↑ https://geocity1.com/okugesan_com/fushiminomiya.htm
  2. ↑ Усі дати подані за європейським календарем.
  3. ↑ а б в г д е ж и Імператор Ґо-Мідзуно // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
  4. ↑ а б в г Родина Імператора Ґо-Мідзуноо. Архів оригіналу за 8 листопада 2018. Процитовано 16 липня 2010.
  5. ↑ яп. 鴎巣集, おうそうしゅう, ососю.
  6. ↑ яп. 月輪陵, つきのわのみささぎ, цукі но ва но місасаґі.
  7. ↑ Гробниця Цукінова // Офіційна сторінка Управління Імператорського двору Японії. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 12 липня 2010.
  8. ↑ яп. 東福門院, とうふくもんいん.
  9. ↑ яп. 高仁親王, すけひとしんのう.
  10. ↑ яп. 若宮, わかのみや.
  11. ↑ яп. 興子内親王, おきこないしんのう.
  12. ↑ яп. 昭子内親王, あきこないしんのう.
  13. ↑ яп. 顕子内親王, あきこないしんのう.
  14. ↑ яп. 賀子内親王, よしこないしんのう.
  15. ↑ яп. 菊宮, きくのみや.
  16. ↑ яп. 壬生院, みぶいん.
  17. ↑ яп. 紹仁親王, つぐひとしんのう.
  18. ↑ яп. 守澄法親王, しゅちょうほっしんのう.
  19. ↑ яп. 元昌女王, げんしょうじょおう.
  20. ↑ яп. 宗澄女王, そうちょうじょおう.
  21. ↑ яп. 桂宮, かつらのみや
  22. ↑ яп. 明鏡院, めいきょういん.
  23. ↑ яп. 賀茂宮, かものみや.
  24. ↑ яп. 文智女王, ぶんちじょおう.
  25. ↑ яп. 逢春門院, ほうしゅんもんいん.
  26. ↑ яп. 八条宮穏仁親王, はちじょうのみややすひとしんのう.
  27. ↑ яп. 道寛法親王, どうかんほうしんのう.
  28. ↑ яп. 理昌女王, りしょうじょおう.
  29. ↑ яп. 光子内親王, てるこないしんのう.
  30. ↑ яп. 摩佐宮, まさのみや.
  31. ↑ яп. 理忠女王, りちゅうじょおう.
  32. ↑ яп. 新広義門院, しんこうぎもんいん.
  33. ↑ яп. 尭恕法親王, ぎょうじょほっしんのう.
  34. ↑ яп. 眞敬法親王, しんけいほうしんのう.
  35. ↑ яп. 尊證法親王, そんしょうほうしんのう.
  36. ↑ яп. 常子内親王, つねこないしんのう.
  37. ↑ яп. 永享女王, えいこうじょおう.
  38. ↑ яп. 文察女王, ぶんさつじょおう.

Джерела та література

Імператор Ґо-Мідзуноо // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

  • 『新編　日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058. (яп.)
  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Імператор Ґо-Мідзуноо
Kembali kehalaman sebelumnya