Імотський
Імотський (хорв. Imotski) — містечко в Хорватії, у центральній Далмації. Центр муніципального утворення Місто Імотський (хорв. Grad Imotski). Розташоване на північній стороні масиву Біоково, який відокремлює його від Адріатичного моря смугою приблизно 50 км. Вперше згадується як Імотський у Х столітті. Перебувало під турецьким пануванням від часу падіння Боснії в 1492 р. до 1717 р., коли було захоплено венеційцями[2] Місто розташоване на кордоні з Боснією і Герцеговиною, неподалік боснійського міста Посуш'є. Найближче прибережне місто — Макарська. Імотський відомий своєю середньовічною фортецею на скелях Синього озера. Ще одне дивовижне явище — це Червоне озеро, яке має вигляд ока в довколишньому гірському краєвиді. Кажуть, що обидва озера сполучені підземними каналами з Адріатичним морем. На відміну від інших міст в цьому районі, Імотський вже від початку XX століття мав освітню систему, яка складалася з початкової і середньої шкіл. Середню школу було засновано в 1912 році, коли Імотський був частиною Австро-Угорської імперії. Містечко має дуже м'який і приємний клімат з великою кількістю сонячних днів. ІсторіяЗ 1941 по 1945 р. Імотський входив до складу Незалежної Держави Хорватія. У квітні 1944 року німецькі війська збили три американські B-24. Місцеве населення врятувало стільки американських військовослужбовців, скільки змогло. У 2008 році тутешні жителі вирішили спорудити пам'ятник загиблим воїнам. Серед солдатів, яких було врятовано, одного звали Мар'ян Дропуліч (Marijan Dropuljić). Людина народилася і виросла в американському штаті Пенсільванія. Батьком Мар'яна був Йосип Дропуліч (Josip Dropuljić) родом з поселення Ґорні-Проложац (Gornji Proložac), який вирушив до Америки в 1910 році. Ґорні-Проложац лежить всього за декілька кілометрів від Імотського. НаселенняНаселення громади за даними перепису 2011 року становило 10764 осіб[1], 1 з яких назвала рідною українську мову[3]. Населення самого міста становило 4757 осіб.[1] Динаміка чисельності населення громади[4]: Динаміка чисельності населення міста[4]: Населені пунктиКрім міста Імотський, до громади також входять: КліматСередня річна температура становить 13,65 °C, середня максимальна – 28,85 °C, а середня мінімальна – -1,20 °C. Середня річна кількість опадів – 933 мм.[5][6] Літо, як правило, дуже жарке в денний час. Температури понад 10°С тримаються більш ніж 240 днів на рік. Тут існують два різні види вітру — бора, що приносить холодну і ясну погоду з півночі взимку, та південний юго, який спричиняє дощ улітку.
Відомі людиНайвідоміший уродженець містечка це Звонімір Бобан, капітан хорватської національної збірної з футболу, яка посіла третє місце на Чемпіонаті світу з футболу 1998 р. В Імотському також народився перший спікер парламенту Хорватії Жарко Домлян. Тут зростав і один з найвизначніших хорватських поетів Тін Уєвич. Саме місто є домівкою для футбольного клубу другої хорватської ліги «NK Imotski». Є й інші люди родом з Імотського, що прославилися далеко за межами містечка. У світі культури та розваг це естрадна співачка Неда Украден та кінорежисер Антун Врдоляк. У спорті це тенісистка Сільвія Талая і футболіст Томіслав Бушич. Батько колишнього капітана канадської національної чоловічої хокейної команди Джо Сакіка Мар'ян Сакік теж походить з Імотського. Знаменитий боксер Мате Парлов народився недалеко від Імотського в селі Річиці, а відомий борець за незалежність Хорватії Звонко Бушич тут закінчував гімназію. Останній міністр оборони СФРЮ Велько Кадієвич народився в селі Главина-Доня, що поблизу Імотського. Примітки
Посилання
43°27′ пн. ш. 17°13′ сх. д. / 43.450° пн. ш. 17.217° сх. д. |