Ілюзіонізм (шоу)
Ілюзіонізм (фр. Illusionner — вводити в оману) — вид циркового мистецтва, який характеризується використанням спритності рук, трюків або спеціальної апаратури для створення ілюзії порушення звичних фізичних властивостей добре відомих предметів. Людину, що демонструю мистецтво ілюзіонізму називають ілюзіоністом, фокусником, факіром. Ілюзіоніст (фокусник, факір) — артист, що демонструє фокуси, засновані на тих чи інших фізичних і психологічних явищах і підсвідомих помилках. ІсторіяМистецтво ілюзії сходить до старовини, коли прийоми і техніка маніпуляції свідомістю стали використовуватися не тільки для управління людьми (шамани, жерці та вожді), але і для розваги (факіри). У середні віки на ярмарках з'явилися професійні артисти — лялькарі, фокусники, які застосовують різні механізми, карткові фокусники (шулери). У другій половині XVIII століття набув широкої популярності «Турок» Вольфганг фон Кемпелен, основою якого був «ілюзіон» — публіці було невідомо, що у цьому шаховому автоматі був захований сильний шахіст[1][2]. У кінці XIX століття став знаменитим Гаррі Гудіні, який придумав і втілив ідеї багатьох пристроїв для створення ілюзії. У XX столітті ілюзіоністи працюють у цирку, на естраді, проводиться навчання мистецтву ілюзіонізму. Артисти створюють шоу, побудоване на складних фізичних ефектах, використовують електромагніти, НВЧ-випромінювання і т. д. В Україні фокусники влаштовують зазвичай невеликі шоу в дитячих установах, на святах і заходах, або навіть просто на вулиці. Фокус або трюк іноді називають кунстштюком[3]. Класифікація ілюзіон-ефектівІснує кілька класифікацій зовнішніх ефектів Класифікація Свєчникова В. С.
Класифікація Й. Цмека у переробці А. С. Карташкіна
Способи створення ілюзійІлюзіоніст зазвичай використовує спеціальні технічні пристосування, а також техніку маніпуляції, тобто спритності рук. Ілюзіоністи демонструють появу і зникнення предметів, людей (принцип чорного кабінету), перетворення одних предметів в інші. Широко використовується психологічне маніпулювання увагою, її відволікання з допомогою асистентів (наперсточники), зниження уваги глядача шляхом одноманітних рухів, що повторюються. Також використовуються явища, побудовані на обмані зору. Широке поширення набуло створення ілюзій за допомогою карт. Даний вид ілюзій називається «карткові фокуси». Найвідоміші ілюзіоністи
Див. також
Примітки
Література
Посилання
|